ГоловнаНовиниЗагрозиДля Кремля вигідна капітуляція України

Для Кремля вигідна капітуляція України

316Можна зрозуміти тих, хто каже, що країна втомилася від війни. Але будьмо реалістами – ключі від миру перебувають не в Києві, вони у Москві.

Дурний політик небезпечніший, аніж підлий. Просто тому, що здатний накоїти більше лиха для своєї країни. Я думаю про це щоразу, коли чую заклики українських депутатів відокремити окуповані території. Цього літа з подібною ініціативою виступав Віктор Балога, а на початку осені естафету підхопила Вікторія Сюмар. Кожного разу підбираються лише «добрі» аргументи для цього кроку. І в повній відповідності з прислів'ям всі вони здатні призвести прямо в пекло – пише журналіст Павло Казарін для Крим.Реалії.

Формально, ініціатори референдумів говорять про те, що Україна втомилася від окупованих територій. Що їх реінтеграція здатна поховати соціальний консенсус, що намітився в країні. Що відмова від сходу і півострова знову подарує Україні цілісність державного кордону і можливість зближення з міжнародними організаціями. Що ніхто не зможе пояснювати низькі темпи євроінтеграції замороженими конфліктами і територіальними претензіями.Але реально всі ці аргументи ламаного шеляга не варті. Тому що вони не розв'язують українські проблеми, а навпаки – лише посилюють їх.

Головний суб'єкт всіх українських проблем – це не наявність проросійських настроїв у низці областей. Головна проблема – це Кремль, який останні три роки активно намагається знищити український суверенітет. Допоки в московських кабінетах сидітимуть люди, переконані у своєму праві вважати сусідню країну своєю колонією, спроби дестабілізації України будуть продовжуватися.І саме тому санкції – нехай навіть у їхньому нинішньому порівняно «вегетаріанському» режимі – критично важливі для Києва. Просто тому, що вони скорочують кількість ресурсів, які є в розпорядженні Москви.

Так, Захід не готовий йти на повне заморожування закордонних активів Кремля або, скажімо, торговельне ембарго – як це було у ситуації з режимом Слободана Мілошевича. Але навіть нинішні обмеженняна кредитування або передачу технологій теж змушують Кремль порівнювати свої зовнішньополітичні бажання з можливостями.

Будь-який референдум про ампутацію сходу або Криму призведе до знищення підстав для цього санкційного тиску. Тому що в такому разі Україна сама визнає, що у неї немає територіальних спорів з Росією. Що Донбас не окупований Росією, а відокремлений від решти країни відповідно до бажань самих громадян України. Що кримчани не стали заручниками анексії, а «самі обрали своє майбутнє».Якщо провести такий референдум, то Київ позбудеться своїх козирів, а Москва не втратить анічогісінько. Навпаки, вона зможе почати новий етап дестабілізації в інших регіонах сусідньої країни.Все вищесказане зовсім не означає, що Київ має погоджуватися на будь-який сценарій повернення контролю над Донбасом.

Навпаки, якщо кон'юнктура переговорів не влаштовує Україну, вона цілком може піти на сценарій «заморожування» конфлікту: коли агресор продовжує нести відповідальність за зроблене, але втрати потерпілої сторони не збільшуються. Але для всього цього зовсім не обов'язково офіційно відмовлятися від територій.

Навпаки, – достатньо лише затягувати переговорний процес настільки, наскільки це буде потрібно.Так, можна зрозуміти тих, хто говорить, що країна втомилася від війни. Але будьмо реалістами – ключі від миру перебувають не в Києві, вони у Москві. Україна має лише один сценарій, який здатний одномоментно подарувати сталий мир. Цей сценарій – капітуляція. І якщо він нас не влаштовує, то час звикнути до того, що на легкі рішення чекати не варто.

 Джерело «Ветерани.UA»

jooble