ГоловнаКорисні матеріалиВійськові знанняРЕКОМЕНДАЦІЇ щодо ведення бойових дій в населених пунктах

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо ведення бойових дій в населених пунктах

694РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо ведення бойових дій в населених пунктах

Бої в населених пунктах значно відрізняються від дій в звичайних польових умовах. Він характеризуються тісним зв'язком сторін (скороченими відстанями між підрозділами); автономністю дій окремих підрозділів; безперервністю ведення бою як вдень, так і вночі; роз'єднаністю підрозділів і ще більшим дробленням їх в ході бою; необхідністю ешелонування з метою відбиття раптових атак з флангу і тилу.

Війна в місті практично зводить "на ні" технічну перевагу будь-якої армії. В умовах міської війни на перше місце виходить особиста підготовка військовослужбовців та злагодженість дій підрозділу, а важливість наявних технологій – відходить на другий план.

Труднощі наступального бою в місті обумовлені тим, що противник завчасно готує місто до тривалої оборони: організує систему вогню, зміцнює будівлі, обладнує довготривалі вогневі споруди, з'єднує їх траншеями, барикадує вулиці і провулки, мінує і організує обстріл всіх підступів. Перемогу в описаних вище умовах можуть одержати ті підрозділи, особовий склад і командири яки діятимуть вміло, зухвало, вперто, ініціативно.

Слід зауважити, що на всебічно підготовлених позиціях противник виставляє лише чергові засоби (спостерігачів), які встановленими сигналами (за допомогою сигнальних засобів та засобів зв’язку) з початком активних дій наших підрозділів, здійснюють оповіщення решти особового складу, який в найкоротший термін займають свої позиції.

Крім того, міста в південно-східних регіонах України тісно примикають один до одного, створюючи таким чином єдиний розтягнутий в довжину та ширину мегаполіс з великою кількістю старих міст (центрів), нових міст (передмість), з великою кількістю вузьких і кривих вулиць, які розходяться в різні боки і перетинаються з такими ж вузькими, кривими провулками та широкими вулицями. Передмістя часто розділені між собою не великими лісами, озерами, річками, парками або лугами.

Тактика противника в міському бою зводиться до того, щоб утримувати позиції (укріплені будівлі, квартали, вулиці, провулки), вогнем високої щільності ускладнити рух наших підрозділів до об'єкта атаки, в разі його втрати вогнем з сусідніх будинків відновити становище, створити вогневі мішки в районі захопленого об'єкту і тим самим нанести максимальні втрати нашим підрозділам і зірвати атаку. Але, дії противника не побудовані на принципі “ні кроку назад” і в разі рішучих дій штурмових загонів, як правило, позиції залишаються.

695Штурм попередньо оточеного міста доцільно здійснювати одночасною атакою військ з декількох напрямків:

у місті з круговою (овальною) та квадратною конфігурацією – вздовж магістральних вулиць від окраїн до центру;

зі стрічковою та прямокутною конфігурацією – вздовж вулиць по найкоротшим напрямкам.

За досвідом ведення бойових дій пропонується проводити штурм (зачистку) населених пунктів штурмовими загонами (до батальйонної тактичної групи), що мають в своєму складі кілька штурмових груп. Таким чином, бій всередині міста розпадається на ряд локальних боїв, результат яких досягається самостійними, ініціативними діями штурмових груп.

696Штурмові групи формувати на базі механізованих (аеромобільних) взводів (рот) посилених танком, розрахунком АГС-17, інженерно-саперним відділенням, вогнеметним відділенням, відділенням снайперів.

Особливістю дій штурмового загону є виконання завдань у складі бойових трійок. Перша пара трійок складається зі стрільців, з включенням до них по одному кулеметнику. Вони просуваються першими вздовж вулиці (проспекту) ліворуч і праворуч, потай за деревами (малими архітектурними формами (ларьки, рекламні щити тощо), прикриваючи один одного та знищуючи противника на протилежній стороні вулиці.

Слідом за ними на відстані до 50 м. просувається друга пара трійок – два гранатометника та один снайпер. Їх завдання – придушення вогневих точок, які були виявлені першими трійками. Доки друга пара трійок працює – перша пара їх прикриває і навпаки. Разом з другою парою трійок працюють  сапери, які у разі необхідності (за викликом) першої або другої пари трійок, за встановленим сигналом, виконують завдання щодо знешкодження мін, розмінування входів до будівель, фугасів. При неможливості прорватися в наступний квартал по вулиці штурмові групи за допомогою артилерії або саперів проламують в стінах будинків, дверях, барикадах, віконних загородженнях, що знаходяться на рівні землі лази, тим самим створюють умови для проникнення в будівлю, зайняту противником, знищують його і переносять свої дії на наступні об'єкти (будівлі). У випадку контрнаступу з боку противника (за можливістю) вони створюють мінне кероване загородження.

Перша та друга пара трійок повинні вести вогонь по вікнах, виходам, горищах і амбразурам, та прикривати дії танків (БМП), саперів, вогнеметників від нападу, знаходити і знищуючи спостерігачів (корегувальників вогню). Як тільки здійснено захоплення об’єкту, негайно здійснюється підготовка для атаки наступного об'єкту.

На відстані до 600 м від трійок висувається бронегрупа у складі до трьох БМП (БТР або інших ББМ), танка, який використовуються для стрільби в упор по вогневих точках, що заважають просуванню атакуючих груп, 1-2 розрахунку АГС-17 (взвод ПТРК, 1-2 розрахунки ЗУ-23-2 (великокаліберних кулеметів ДШК), розрахунок МТ-12 (САУ) та вогнеметний підрозділ. Її завдання – знищення блокпостів, довготермінових вогневих точок противника, тощо. Під час просування її охорону обов’язково здійснюють бойові трійки, які розташовуються навколо машин.

Танки рухаються уздовж вулиць, підтримуючи дії піхоти. Якщо рух вулицями ускладнено, вони проламують в стінах будинків проходи, через які виходять на наступну вулицю, і продовжують виконання завдання обхідним маневром.

Танкові пушки и пушки БМП ведуть вогонь по цілях, які знаходяться на других поверхах. Зенітні кулемети, установлені на танках, ведуть вогонь по небезпечним позиціям на верхніх поверхах и в сусідніх будівлях.

З метою прикриття флангів доцільно на перехрестях або на найвищих будівлях розміщувати 3-4 снайперські пари.

Снайпери ведуть вогонь по бійницям  або по цілям, що знаходяться на великих відстанях, при цьому знищуючи ворожих снайперів знищуючи  снайперів противника (контрснайперский вогонь), знищення непланових цілей (снайперів, командирів, командирів бойових машин, зв’язківців, розрахунків групової зброї/вогневих засобів, спостерігачів), знищення важливих об’єктів, озброєння, запобігання проникнення противника у визначені місця або до важливих рубежів (контроль за ключовими ділянками місцевості). Крім того: вогневе прикриття барикад та інших перешкод; • спостереження за підступами з флангів та тилу (прикриття); підтримка місцевих контратак точним вогнем; спостереження за ключовими об’єктами з метою збору розвідувальної інформації; спостереження для збільшення загальних заходів охорони.

Підтримка дій штурмових загонів забезпечується вогнем приданої мінометної батареї (розрахунків міномета), діями груп утримання об’єктів (рота, батальйон). В їх складі обов’язково повинні бути снайперські пари (протиснайперські підрозділи) для забезпечення прикриття штурмових груп, доставки боєприпасів, матеріальних засобів та евакуації поранених.

Забезпечення координації дій штурмових груп виконує група управління роти, яка складається з командира та одного взводу у складі

3-4 трійок (гранатометник, снайпер та кулеметник). Крім того, зазначений взвод являється резервом командира роти. Доцільно в групі управління мати авіанавідника та корегувальника вогню артилерії.

Штурмові групи, використовуючи слабо прикриті вогнем ділянки місцевості (парки, сади, провулки, двори), розчленять гарнізони (вузли опору) на окремі групи і ізолюють їх. Потім резервні підрозділи завершують їх знищення.

 За групою управління на безпечній відстані повинні висуватися 1-2 медичних працівника з санітарним автомобілем (бронеавтомобілем), ремонтне відділення зі спеціальною технікою (МРС, КЕТЛ тощо).

Невеликому підрозділу при веденні бойових дій в населенному пункті ніколи неможна відриватись від основних сил. Розумна відстань – відстань, з якої можливо надати вогневу підтримку.

Одним з основних питань при зайняті населеного пункту є утримування захоплених об’єктів, з цією метою необхідно організувати стійку взаємодію та зв'язок з підрозділи Національної гвардії України, або (при наявності сил і засобів) окремо призначати підрозділи Збройних Сил.

Весь особовий склад та техніка просувається “стрибками” прикриваючи один одного, здійснюючи кругове спостереження за навколишніми об’єктами (будівлями, укріпрайонами тощо) та знищення виявленого противника.

Доцільно всьому особовому складу та на все озброєння мати збільшений запас боєприпасів (гранат (в тому числі протитанкових), набоїв, мін, пострілів тощо), особовий склад озброєний автоматами додатково озброїти ГП-25. Крім того, необхідно при собі  мати засоби збільшений запас засобів задимлення (димові гранати та димові шашки), термітні шашки, запальні засоби.

Дії в місті повинні бути сплановані за принципом знищення-зачистка- закріплення.

Разом з тим, рух тільки по вулицям не є вірною тактикою дій, яка з великою імовірністю може призвести до великих втрат. Просування з розривами в бойових порядках, що не контролюються штурмовою групою, може призвести до входу противника в тил і фланги і нанесенню ефективних ударів по нашим підрозділам. В цьому випадку штурм перетворюється в очагову, не керовану перестрілку, на невигідних для штурмуючих підрозділів умовах.

З метою недопущення відкриття вогню по своїм підрозділам командири повинні слідкувати за діями підпорядкованого особового складу суворо у визначених квадратах (секторах).

Важливе значення для організації бойових дій, управління силами та засобами, їх орієнтування має завчасне забезпечення частин (підрозділів) великомасштабними  картами та планами міста (їх доцільно доповнити описом міста та прилеглих районів). План міста повинен бути багатокольоровим,  детальним (масштаб 1:10 000, 1:15 000); містити назви вулиць, площ, важливих об’єктів; давати можливість відрізняти кам’яні будівлі від дерев’яних, зруйновані від вцілілих,  мати умовну нумерацію кварталів та важливих об’єктів, а також відомості про положення та характер адміністративних будівель та комунікацій, у тому числі підземних.

План (карта) може бути доповнена  аєрофотознімками  оборонних об’єктів та інше.

Крім того, необхідно особливу увагу приділити організації взаємодії – основним завданням якої є забезпечення розчленовування бойового порядку противника, порушити управління та зв'язок між окремими гарнізонами (будинками), знищити ці гарнізони по частинах. З цією метою, через обмеженість можливостей щодо спостереження в міському бою, необхідно завчасно розробити сигнали взаємодії між штурмовими групами, танками і артилерією. Вони повинні бути прості і відомі всьому особовому  складу. Особливо важливо встановити точні сигнали виклику та перенесення вогню і позначення своїх частин при дії авіації.

Важливим фактором успіху штурмової групи є правильний вибір об'єкта атаки. З цією метою особлива увага приділяється розвідці (виявленню слабких ділянок оборони), результати якої повинні детально розібратися. Під час проведення розвідки необхідно: не допускати виявлення себе  противником; рухатися повільно й обережно, не видавати шумів і не розмовляти;          виявивши противника, запам'ятати його позицію, доповісти командиру чи нанести на карту (записати для подальшого використання); атакувати противника, тільки якщо Вас виявили і при безпосередній загрозі з його боку.

Довідково

Завдання розвідки – дати вичерпні дані про тип споруди, конструкції, товщину стін і перекриттів, про розташування входів, прихованих амбразур і ходів сполучення, про направлення секторів обстрілу, про загородження перед опорним пунктом, про вогневі точки сусідніх будинків, фланги та підступи. Одночасно розвідка повинна виявити найбільш вигідні підступи до атакованої будівлі (як для піхоти, так і для ББТ), встановити місця, зручні для пророблення проходів в парканах, стінах будинків, підвалах тощо.

Основними способами розвідки у населеному пункті є спостереження й опитування місцевих жителів. Мережа спостережних пунктів у місті збільшується. Сектори спостереження взаємно перехрещуються.

На основі даних розвідки штаб виробляє замисел, захоплення і утримання будівель, вулиці, кварталу тощо, та доводить його до відома командирів підрозділів (приданих та підтримуючих). Замисел включає в себе: об'єкт атаки, спосіб атаки, час атаки, сили і засоби (із зазначенням основних цілей, які підлягають придушенню або знищенню), спосіб підтримки атаки вогневими засобами з глибини, завдання групам по етапах бою і на випадок контратак противника, заходи для закріплення захоплених об'єктів, сигнали управління та взаємодії.

Потім починається атака і штурм.

РЕКОМЕНДАЦІЇ  щодо штурму будівлі

Об'єкт атаки на початковому етапі бою вказує старший начальник, а при бою в глибині – командир штурмового загону.

Для атаки в першу чергу вибираються такі об'єкти, з падінням яких противник буде змушений залишити ряд сусідніх, і об'єкти, з захопленням яких з'являться нові вихідні пункти для подальших наступальних дій.

Окремим питанням є підтримка атаки штурмових підрозділів артилерійським вогнем.

Артилерія, що стоїть на закритих вогневих позиціях, може вести вогонь по районам (об'єктам), звідки противник заважає атаці. Крім того, придана ствольна артилерія може підтримувати дії штурмових груп з відкритих позицій, розстрілюючи будівлю в упор, так і напівпрямим наведенням - по глибині оборони і флангах противника.

До об'єкту атаки штурмові групи можуть висуватися з декількох напрямків, бійці повинні закидати його гранатами (термітними шашками), вогнем вогнеметів (гранатометів) випалити через вікна гарнізон противника і, увірвавшись в будівлю, вогнем зі стрілецької зброї знищити противника. Входу в кімнату повинен передувати "прочісували вогонь" з автоматів, особливо в підвалах.

З метою заборони вогневого впливу і контратаки противника з найближчих не атакованих в даний час будинків, штурмова група і частина сил, виділених їй на допомогу командиром загону, повинні придушувати його вогнем артилерії і стрілецької зброї і засліплювати димовою завісою.

При ведені бою усередині будівлі від кожного бійця потрібні швидкість, натиск, широка ініціатива, зухвалість. Потрібно проникнути в такі частини будинку (кварталу), звідки прострілюється навколишня місцевість, не даючи можливості підійти резервам противника. Група повинна бути готова вести бій в оточенні. Для цього необхідно заздалегідь забезпечувати її боєприпасами і продовольством.

Якщо за обстановкою, що склалася група вимушена залишитись в будівлі, командир групи повинен розподілити обов'язки між бійцями по обладнанню до оборони захопленого об'єкту, організувати систему вогню, прикрити підступи до об'єкта загородженнями, відновити зв'язок з підтримуючими з глибини вогневими засобами. Загальною вимогою у всіх випадках є пристосування захопленого об'єкту для кругової оборони проти піхоти і танків противника.

Поряд з цією роботою підрозділ, що закріпляється в будинку повинен своїми діями сприяти іншим штурмовим групам, які атакують наступні будівлі.

Однією з характерних особливостей міського бою є обмеженість спостереження. Тому для управління боєм всередині міста командирам усіх ступенів необхідно, крім основного спостережного пункту, створювати цілу систему передових спостережних пунктів та пунктів підслуховування (вони ж допоміжні спостережні пункти). Широка мережа спостережних пунктів та пунктів підслуховування дозволить постійно бути в курсі обстановки.

Доцільно  висувати їх на віддаленні до 80 м від передових підрозділів, для цього використовувати горища багатоповерхових будівель, всіляких веж і заводських труб.

Досвід показав, що зв'язок атакуючих груп з рештою підрозділами можливо підтримувати різними способами, в тому числі використовувати піших посильних і ракети. Сигнали початку атаки, виклику вогню, переносу вогню, місце розташування атакуючої групи, кінця атаки ("поставлене завдання виконав") встановлюються заздалегідь.

 693РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки штурмових загонів (штурмових груп)

З метою підготовки особового складу та підрозділів до дій у складі штурмових загонів (штурмових груп) доцільно під час проведення заходів бойового злагодження та безпосередньо на етапі підготовки до штурму населеного пункту (під час відновлення бойової здатності) організовувати тренування на місцях, шляхом створення  тренувальних майданчиків або використовуючи місцеву інфраструктуру (заводи, ферми, недобудовані будівлі, тощо), які здійснювати під керівництвом інструкторів (підготовлених офіцерів, що брали участь у штурмі населених пунктів).

Під час тренувань відпрацьовувати питання:

злагодженості дій трійок та їх взаємодію з іншими трійками (наведення на ціль, сигнали руками, за допомогою сигнальних засобів, дії під час зачистки об’єктів тощо);

взаємодія командирів взводів з командиром роти і бронегрупою та з іншими елементами штурмової групи (снайперськи пари, розрахунки АГС, медичні працівники, тощо) через засоби зв’язку;

дії штурмового загону у разі нанесення масованого вогню з боку противника та інші питання за рішенням інструктора. 

Скачати документ «РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо ведення бойових дій в населених пунктах».

Доведено: Російські окупанти – смертні.

КОМАНДУВАННЯ ВИСОКОМОБІЛЬНИХ ДЕСАНТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. 

«Ветерани.UA»

 

 

jooble