ГоловнаКорисні матеріалиІсторіяБезстрашний офіцер УПА Гордій Вротновський, псевдонім "Гордієнко"

Безстрашний офіцер УПА Гордій Вротновський, псевдонім "Гордієнко"

105... Вротновський часто ризикував собою за власної ініціативи без санкції командування і взагалі мав схильність діяти самостійно і автономно, не завжди дотримуючись наказів керівництва. Ця риса вдачі ніколи раніше не підводила відважного повстанця, але як наслідок зіграла рокову роль в його житті.

            16 травня 1944 року німецькими окупантами був страчений хоробрий офіцер УПА Гордій Вротновський. Про життя і бойовий шлях цієї людини варто розповісти детальніше.

            Гордій Вротновський народився 14 вересня 1916 року в селі Дубовичи Кролевецкого району Сумської області в сім'ї полковника Армії УНР Костянтина Вротновського-Сивошапки. Після поразки УНР Вротновські оселились на Волині, де Гордій провів дитинство і юність. Закінчив Рівненську гімназію, потім продовжив навчання в Кракові, але не доучився, оскільки 26 травня 1938 року був заарештований польською поліцією.

Точно невідомо, чи значився Вротновський в ОУН або інших українських політичних організаціях і партіях, але сам факт арешту свідчить про те, що націоналістичною діяльністю він в тій чи іншій мірі займався, тим паче, що виховувався Гордій в сім'ї офіцера УНР. На жаль, не збереглося точніших і детальних даних про його життя в довоєнний період.

ЧИТАЙТЕ:  110 річчя від дня народження Олега Ольжича: життя, присвячене Україні

            На початку березня 1943 року Вротновський узяв собі псевдонім "Гордієнко" і створив один з перших відділів УПА, основою якого стала група з 25 сільських юнаків Здолбунівського району Рівненської області. У перші ж дні початку формування загону, бійці Вротновського були вимушені вступити в перестрілку з угорською частиною охорони недалеко від залізничної станції Оженин Острозького району Рівненської області.

            У березні-квітні загін проходив військову підготовку. Його перше серйозне бойове хрещення відбулося на початку травня 1943 року, коли повстанці влаштували засідку на німців і польських колабораціоністів, які їхали з Мизоча в Дермань. За підсумками перестрілки було убито троє польських поліцаїв. Після бою відділ перейшов в Корецький район, де поповнився десятьма новими бійцями, внаслідок чого його чисельність склала 35 чоловік.

            Упродовж травня повстанці активно займалися військовою муштрою, добуванням зброї, пошукам нових добровольців і проводили акції проти німецьких господарських об'єктів. Зокрема, був здійснений наліт на винокурню в селі Вовкушів Гощанського району і на млин в селі Великі Межирічі, в якому Вротновський був поранений і під час наступних двох тижнів загін тимчасово очолив його заступник Яків Яковлєв "Кватиренко". У червні кількість бійців частини перевищила 100 чоловік.

У цьому ж місяці відбувся тривалий і важкий бій сотні з німцями в селі Бистрічі.

            15 липня 1943 року "Гордієнківці" відправилися в рейд на Житомирщину і Київщину, з метою пропагувати ідеї української національно-визвольної боротьби серед населення підрадянської України, вербування нових прибічників і добровольців й демонстрації антинацистської позиції УПА на практиці, щоб населення своїми очима могло переконатися у брехливості більшовицької пропаганди, яка стверджувала, що УПА служить німцям. За час рейду сотня провела 14 боїв з нацистами, угорцями, шуцманами і поліцаями, знищивши від 121 до 140 ворожих солдатів.

Також бійці Вротновського брали участь у 9 сутичках з червоними партизанами, втрати яких склали 35 чоловік.

ЧИТАЙТЕ:  Олександр Твєрской: Український і російський націоналізм: відчуйте різницю

            23 липня стався великий бій сотні з німцями і шуцманами в селі Котельня, в результаті якого обидві сторони зазнали серйозних втрат. Шуцманшафт-батальйон, який брав участь у бою на стороні німців, складався з українців і усвідомлено воював проти своїх.

            Однак найуспішнішою акцією сотні під час рейду по території Наддніпрянщини стало знищення роти курсантів школи німецької жандармерії, яка складалася з фольксдойчерів, 28 липня (за іншими даними - 26-го) біля села Устинівка Потіївського району (за іншими даними - бій мав місце в місті Коростені Житомирської області). Бій тривав декілька годин і закінчився повним розгромом німців. З 120 солдатів роти за даними різних джерел загинуло від 82 до 95, від одного до п'яти були поранені і 8 потрапили в полон до повстанців.

ЧИТАЙТЕ:  В селищі Романів на Житомирщині відкрито пам'ятник "Борцям за волю"

У бою було здобуто 8 кулеметів і 94 рушниці.

            "Гордієнківці" повернулися з рейду на територію Корецького району 18 вересня. Їх втрати за даними джерел УПА (можливо занижені) склали 10-12 чоловік. Дії Вротновського, його професіоналізм і бойові якості, були високо оцінені повстанським командуванням, у зв'язку з чим його призначали командиром нового куреня (батальйону) з трьох сотень (рот). 8 жовтня Вротновський брав участь в штурмі німецького опорного пункту в селі Межирічі.

В середині жовтня разом зі своєю новою частиною він відправився в черговий рейд на південно-східну Україну по території Хмельницької області.

            Оскільки "Гордієнко" відправився в рейд хворим, він був вимушений тимчасово передати командування частиною сотенному "Яремі" і повернутися назад на територію Тернопільської області, яка стала відправною точкою рейду. Це стало основою для зняття його з посади куреня і тривалим пониженням до командира чоти (взводу) в "штрафній" сотні, яка діяла в Млинівському районі Рівненщини - в УПА була украй сувора дисципліна.

            До 27 листопада 1944 року Вротновський залишався чотовим і продовжував брати активну участь у боях з німцями і більшовиками. Цікаво відмітити, що ніде не зафіксовано про участь "Гордієнка" і його людей в антипольських акціях і боях з АК.

104            У грудні 1943 року Вротновський очолив диверсійну боївку Військово-польової Жандармерії (ВПЖ) УПА у Львові, яка виконувала спеціальні, особливо важливі й небезпечні завдання. З грудня 1943-го до початку травня 1944-го боївка Вротновського, який узяв собі новий псевдонім "Варвар", здійснювала акції по захопленню лікарів для відділів УПА, добуванням грошей, зброї, медичного і канцелярського приладдя.

            Вротновський часто ризикував собою з власної ініціативи без санкції командування і взагалі мав схильність діяти самостійно і автономно, не завжди дотримуючись наказів керівництва. Ця риса вдачі ніколи раніше не підводила відважного повстанця, але у підсумку зіграла рокову роль в його житті. 

         4 травня 1944-го Вротновський самовільно повів боївку на чергову експропріацію (примусове вилучення майна, - ред.) на вулицю Кохановського, де він разом зі своїми бійцями потрапив в облаву німецької поліції безпеки. У результаті в перестрілці, яка зав'язалася троє бійців загинули, а ще двоє разом з самим Вротновським потрапили у полон, де їх утримували у в'язниці на вулиці Лонцького. Командира заарештували агенти СД. 16 травня сміливий націоналіст був розстріляний німецькими окупантами, не видавши під час допитів і тортур таємниць УПА.

Джерело.     «Ветерани.UA»

jooble