ГоловнаРух ветеранівНовиниВалентин Гонтар із позивним "Прапор" загинув неподалік Києва за нез’ясованих обставин…

Валентин Гонтар із позивним "Прапор" загинув неподалік Києва за нез’ясованих обставин…

713 Доброволець батальйону "Донбас" Валентин Гонтар із позивним "Прапор" за нез’ясованих обставин загинув на перший день народження сина. Тіло чоловіка, що накрив собою гранату, знайшли неподалік Києва. Поліція стверджує, що це самогубство, але рідні та друзі не вірять у таку версію. Повідомляється на порталі інтернет-ресурсу "Україна молода".

            В його житті все було дивно. Здавалося, ангели приділяли йому особливу увагу, періодично надаючи життю неймовірних віражів та змін.

            Валентин Гонтар – кадровий військовий, морпіх, у якого за плечима три війни: в Придністров’ї, Африці та Україні. Жив і служив у Криму. На початку нульових батьки його з Криму переїхали на Полтавщину.

            А Валентина армійські друзі запросили в Москву до спільно праці. Там він і жив, працював у самому центрі «російської розкоші» - на Рубльовці, в торговому домі, де продавалися делікатеси. Звіти події на Майдані видавалися жахливими. І в 2014 році Валентин приїхав а Полтавщину – забрати батьків до Москви, рятуючи від «злих бандерівців».

712            Як згадував сам Валентин, батько такий козак, що за два дні вправив мозок, розставивши синові всі крапки над «і». Валентин зробив вибір.

ЧИТАЙТЕ:  Стрес він з нами постійно…

         Війна

            «Я професійний військовий, - говорив Валентин, - і коли мої друзі, з якими раніше служив у морській піхоті, сказали про створення групи ветеранів-морпехів «Купол» при батальйоні «Донбас», рішення було прийнято швидко». Разом із бойовими побратимами Прапор пройшов Артемівськ, Лисичанськ, Попасну, Курахове. Під час першого штурму Іловайська, 10 серпня 2014 року, група потрапила в засідку російської дрг, у зіткненні Валентин отримав сильну контузію та серйозне поранення у руку.

            Власне, на тому, активна військова фаза для нього скінчилася. Але війна не відпускала. Поранення загоювалося дуже важко. Кістка була перебита в чотирьох місцях, вставлена пластина не дала очікуваного заживлення.

         Питання

            До останнього близькі шукали варіанту відправлення Валентина, можливо, в закордонні реабілітаційні центри, щоб таки загоїти рану.

            Тривале лікування та постійний біль виснажили "Прапора". У госпіталі побратими наполягли, щоб він поїхав у Карпати як учасник програми проекту «Творча криївка» - трохи 711переключитися.

         Карпати

            Валентин реально був в шоці від Карпат. Якщо на землі є рай, то він точно в Криворівні, говорив він. Його вражало все – природа, ставлення людей. Він любив згадувати випадок, коли з побратимами їхали в Івано-Франківськ, і при якійсь покупці в магазині, їм не вистачило коштів. А від імені магазину їм ту їхню покупку дали «за добре слово».

            «Товариш ледь мову не втратив, - сміявся Прапор, - а я його – «ласкаво просимо до Франківська, друже».

            Під час реабілітаційного заїзду Валентин трамився окремо, не сильно включався в групову роботу, все більше сам та сам. Віталіна Маслова (художниця з Києва, викладач за Вальдорфською системою, керівник проекту «Творча криївка») знайшла таки до нього підхід. І скоро Прапор став не тільки активним учасником проекту і директором благодійного фонду «Творча криївка», а й чоловіком Віталіни.

710         Почуття

            Пам’ятаю день, коли Прапор зайшов у волонтерський центр на Пушкінській влітку 15-го. Ми вже були більше півроку як знайомі. І він трішки соромлячись, але просто сяяючи тихенько сказав: «А ми з Віталінкою одружимося» Це було так круто!!! «Та ладно, - сміючись, не повірила я, - може просто гори, романтика?» «Ні, - відповів він, - це серйозно, вона мене розуміє». Це були емоційні, насичені стосунки. Весілля справляли в старовинній дерев’яній церкві. Валентин – по формі, Віталіна – у народному строї. З гостей – лише побратими та дружка. І в 16-му в них народився синочок – дитинка з неймовірно глибокими сірими очима.

 

709            «Творча криївка» стала спільною справою. Валентин та Віталіна просто горіли нею. Більше 30-ти заїздів ветеранів. В планах – розширення і побудова стаціонарного реабілітаційного центру. Щоб ветерани з родинами змогли відновитися, відпочити, налагодити стосунки, знайти нові ресурси у своєму житті.

З грошима було сутужно. В горах заробити мало де. На «Творчу криївку» кошти збирали всім миром. Але були плани, ідеї, бажання та прагнення…

ЧИТАЙТЕ:  Головне бойове завдання: навчитися цінувати власне життя…

         Небо

Спершу з Валентином пропав зв'язок. Його шукали, залучивши друзів та побратимів. Врешті, знайшли.

707            Прес-служба поліції Києва озвучила: "Правоохоронці отримали повідомлення від перехожих про виявлення у лісі неподалік від озера Нивка (село Катеринівка) мертвого чоловіка. На виклик прибула слідчо-оперативна група, яка ретельно оглянула місце події. Попередньо встановлено, що у чоловіка численні травми обличчя, рук та грудей, які характерні для мінно-вибухового удару.

При відпрацюванні прилеглої території вилучені деформовані фрагменти, імовірно, гранати, документи та особисті речі загиблого. Біля тіла виявлена воронка. Експерти припускають, що чоловік накрив собою гранату, а після вибуху його відкинуло», - розповів начальник Святошинського управління поліції Володимир Ткаченко.

Поліцейські опублікували фото із місця вибуху.

708            Слідство схиляється до версії самогубство. Але є питання, на які рідні та друзі шукатимуть відповіді.

Наразі проводиться експертиза та певні слідчі дії. Відтак, буде відомо час прощання, місце та час поховання. 

         Стерво-війна. Не хоче відпускати…

Джерело.     «Ветерани.UA»

jooble