ГоловнаНовиниОченята маленької дівчини

Оченята маленької дівчини

007Бачили б Ви ці оченята – серйозні, пронизливі, не по роках дорослі. Оченята маленької дівчини, що у неповні шість років пішла у підготовчий клас однієї з житомирських шкіл. Вони вражають, бо там є не тільки розуміння важливості першого дзвоника у її короткому житті, а й той факт, що інших дітей її класу до школи привели їх батьки – мати та татко… А вони прийшли у трьох: мати Леся, бабуся Інга Юліївна та вона – Карина… Батька нема. Вже нема.

Він залишився у тому сумному, дуже болючому 2014 році, в жовтні місяці…

Артур Силко. Він загинув тоді – від першого мінометного пострілу, що пролунав на початку вогневого валу, що накрило наші позиції у спустошеному війною селищі Піски – передмісті цього клятого Донецьку. Його поранення було смертельне і він помер на моїх руках. Лікар, що біг під розривами 120мм мін, щоб надати йому допомогу, виявися безсилим повернути до життя молодого батька... А ще через кілька місяців я тримав на руках його доньку, яка намагалася відірвати мою бороду та гучно сміялася… Важко згадувати.

Перший дзвоник, перший день майже дорослого 003життя, усі подальші пам’ятні дати життя Каріни пройдуть без Батька… Він віддав власне життя за Україну, за те щоб країна і далі жила мирним життям… Говоріть – «пишномовні слова»?

Але доведіть це дитині, яка прийшла у школу без батька… І подивіться на себе… У дзеркало… 

«Ветерани.UA»

004

005