ГоловнаНовини«Буревісник» Путіна або тупий і ще тупіше

«Буревісник» Путіна або тупий і ще тупіше

 071

Вікіпедія: "Буревісник" (кодове позначення НАТО - SSC - X-9 Skyfall або "Небопад") - перспективна російська міжконтинентальна крилата ракета глобальної дальності з ядерною енергетичною установкою. Уперше про появу цієї ракетної зброї повідомив президент Російської Федерації Володимир Путін в посланні Федеральним зборам 1 березня 2018 року. В ході виступу президента були показані відеокадри випробування ракетного комплексу. 22 березня 2018 року крилата ракета отримала найменування "Буревісник" за результатами відкритого голосування на сайті Міністерства оборони Росії.

Я пам’ятаю той виступ, той невдалий ролик, а також реакцію світу. Росія ж усі вуха проїла «Буревісником»… Прямо Wunderwaffe якійсь… Панацея від усього НАТО: однієї ракети вистачить щоб «захистити бідну Росію від тупих американців…»

072Не знаю як американців, а те, що вона вже посипає голови тупих росіян радіоактивним пилом, то це вже встановлений факт.

І хто тут тупий й ще тупіше будемо розбиратись.

Головна перевага "Буревісника", за задумом розробників, убачається в тому, що ракета, маючи дуже велику дальність польоту і можливість маневрування, зможе обійти рубежі виявлення радіолокації і рубежі перехоплення, а потім уразити важливу ціль. Звучить переконливо.

074А яку саме важливу ціль?

Тут же скажуть - командний центр.

Добре, тільки який саме командний центр? Їх у американців та союзників досить багато. Головні центри, такі, як командний пункт НОРАД в Колорадо-Спрінгс, розміщені в добре захищених бункерах з розрахунком на прямий потужний ядерний удар, і сумнівно, що "Буревісник" навіть в ядерному оснащенні здатний їх уразити.

Регіональні і функціональні командування, а також командування флотів і авіації, розміщені, як правило, на базах, вже накрито багатошаровим «зонтиком» ППО/ПРО.

Причому це зроблено давно, ще відколи з'явилися Х-55, тобто з 80-х років ХХ століття: більш ніж 35 років тому.

Можливостей, наявних у американців систем ППО/ПРО, цілком достатньо, щоб засікти і перехопити "Буревісник" на підході безпосередньо до об’єкту. Навіть з урахуванням малої помітності ракети. Якщо «Небопад» зроблено на основі Х-101, ефективна відражаюча поверхня якої дорівнює 0,01 кв.м, все одно дальність виявлення ракети літаками ДРЛО складає близько 100-120 км.

075 «Старенький» F-22 може виявити її з відстані від 65 до 80 км, а ізраїльська система ПРО «Залізний купол» засікає на відстані 70-90 км.

До речі, американці вже закуповують ізраїльську систему і збираються до 2020 року розгорнути принаймні дві батареї, очевидно, якраз для захисту найважливіших об'єктів від російських чи китайських крилатих ракет.

Як тільки "Буревісник" буде засічений на підході до цілі, його буде порівняно легко збити, оскільки ракета має дозвукову швидкість польоту. Якщо в повітрі виявиться літак-перехоплювач, то в сприятливих умовах він зможе звалити "Буревісник" чергою з бортової гармати, як учбово-тренувальну мішень. Не можна також унеможливлювати випадкове виявлення ракети у польоті яким-небудь фрегатом керованого ракетного вогню, що виявиться в потрібному місці і потрібній час, літаком або ЗРК, що стоїть на бойовому чергуванні.

Одних тільки командувань у збройних силах США - 11. Разом з командуваннями союзників по НАТО число найбільш пріоритетних цілей вільно досягає двох десятків. Якщо зібрати усі цілі, поразка яких критично важлива для руйнування системи командування НАТО, то набереться приблизний список з 150-200 цілей. І не можна серйозно розраховувати на те, що великий командний центр вражається однією крилатою ракетою в неядерному оснащенні.

Це крайня міра російської самовпевненості - вважати, що такий супротивник, як США, не прикриє власні командні центри, та і взагалі будь-які інші критично важливі об'єкти, системами ППО/ПРО, призначеними для перехоплення повітряних цілей безпосередньо поблизу об'єкту.

Путінська ставка на те, що супротивник буде непрохідний тупим виключно ненадійна в принципі, а розробляти під таку тактику "на тупого" складний і дорогий зразок озброєння - це важко назвати інакше, ніж безрозсудністю.

І тут виникає питання, на яке доки немає відповіді: скільки ж повинно бути "Буревісників" в арсеналі Росії? Число відіграє важливу роль. Навіть якщо припустити, що "Буревісник" - супер ефективний, що зможе виконати прорвати системи ПРО американських «супостатів».

Тому приходимо до висновку, що подальший ефект все ж визначається кількістю ракет. 3-5 навіть самих кращих аналогів, що "інші не мають у світі", перемоги у війні не досягнуть.

Росія має погляд на ведення Третьої світової за концепцією "швидкого глобального удару". Стратегія, задля того, щоб «звалити» опонента з більш привабливою гарантією, вимагає наявність у військовому арсеналі щонайменше 200 - 300 "Буревісників".

Чи зможе Росія стільки зробити? Цікаве питання.

Тут треба зрозуміти з яких компонентів складається «Небопад» (все ж американці більш праві, коли ставлять таке маркування – російські ракети частіше падають на голови росіян. І слава Богу, хай так буде й далі – примітка автора) і що це взагалі таке.

Рухова установка "Буревісника" є комбінацією турбореактивного двигуна і компактного ядерного реактора, тепло якого, що виділяється, використовується для нагріву робочого тіла замість спалювання палива у звичайних турбореактивних двигунах. Реактор за характеристиками має бути дуже компактним і вміщуватися в габарити Х-101, і бути при цьому вже досить добре освоєним.

073 Така розробка є, точніше була: ядерна енергетична установка "Топаз", розроблена для радянських супутників. Її цілком можливо адаптувати до нових завдань шляхом створення тепловідводу з активної зони в камеру нагрівання робочого тіла в турбореактивному двигуні, а також створенням герметичної захисної оболонки активної зони.

Саме те «адаптування», що «жахнуло» у Архангельський області.

Компактний ядерний реактор - штука складна і дорого вартісна із-за великої кількості спеціальних матеріалів. СРСР, маючи власний ВПК зміг зробити тільки два "Топази" для супутників "Космос-1818" і "Космос-1876". Сучасні російські можливості у виробництві таких компактних реакторів, при «імпортозаміщенні» та під санкціями держав демократії істотно нижче, ніж в радянські часи.

Тому будівництво великої серії "Буревісників", на мою думку - мета недосяжна.

Так у чому тут «прикол», запитаєте Ви?

Гроші на такий проект з бюджету потрібні просто величезні. І не тільки для виробництва серії, а ще й для технічного обслуговування. Інакше буде як на тому полігоні – потужний вибух, велика кількість обгорілих трупів й ще більша кількість з радіоактивним ураженням.

Робити такий складний і дорогий виріб заради одного пуску - ідея більш ніж сумнівна.

Тому Росія, заради залякування, витягне виробництво декількох екземплярів, які з часом будуть утилізовані за американські кошти. Як  МБР після розпаду СРСР.

А ці мультики та жертвоприношення заради Wunderwaffe, не мають нічного загального з військовою загрозою Заходу. «Небопад» існує лише для чергового збудження «дитячого мозку» росіян новою іграшкою та розпилювання російського ж бюджету.

До речі, для тих, хто командує цим «парадом», останнє має найбільше значення та найвищу перевагу.

І хто тут тупий?

Висновок робіть самі.

На цьому все.

Крапка. 

«Ветерани.UA»

 

jooble