Рішення єврейського питання під час німецької окупації: 29 вересня 1941 року
Під час Другої Світової війни Україна стала полігоном, на якому нацисти відпрацьовували методи "остаточного вирішення єврейського питання". Саме тут починаються перші масові, а потім і тотальні розстріли єврейського населення, саме тут, вже влітку 1941 року сталися перші масові розстріли жінок і дітей. Саме про українські міста члени айнзацгрупп відрапортували: "юденфрай".
9-го липня 1941 року м. Житомир був окупований германською армією. Незабаром після окупації почалися розстріли. Так, 14-го липня було розстріляно близько 100 євреїв, у кінці липня - декілька сотень, 3-го серпня 1941 р. - близько 400.
7-го серпня 1941 року була проведена показова акція на Сінному базарі м. Житомира, куди зігнали більше 400 євреїв. Відбулася показова страта Моше Когана і Вольфа Кипера з Черняхова.
До страти їх було призначено за звинуваченням у роботі у структурі НКВС та вбивствах німців і українців. У написах на табличках В. Кіпера назвали "єврей з ЧК", а М. Когана - "помічник єврея з ЧК, кат". Справа в кадрі частково видно автомобіль німецької роти пропаганди.
Страта відбулася за присутності 400 євреїв – мешканців міста, яких туди зігнала зондеркоманда 4а. Цього ж дня вони були розстріляні.
5-го вересня 1941 р. окупаційна влада провела реєстрацію єврейського населення. Було зареєстровано 4820 чоловік.
Євреї Житомира, що залишилися в живих, були поміщені в гетто.
29-го вересня в Судний День більшість євреїв Житомира були розстріляні.
