ГоловнаКорисні матеріалиІсторіяЛегенда зброї №2: "Меч у скелі"

Легенда зброї №2: "Меч у скелі"

308

Попередня стаття з циклу: «Меч - це не просто зброя, а статусний символ власника. Легенда зброї №1»

Меч  у скелі - другий легендарний меч з нашої серії статтей, що так або інакше повязують з ім'ям та історією Короля Артура. Нібито Король Британії встромив його у скелю, доводячи власне право на престол. Йдеться мова про брилу з клинком, що міцно засів в ній, яка зберігається в італійській каплиці Монте-Сьепи. Але Ви будете трішки розчаровані: на цьому камені немає горезвісного напису, та і меч цей знаходиться навіть не в Авалоні, і не в Шотландії, а в … Італії.

За думку італійських учених - це типовий приклад переписування історії. Меч в камені - адже вражаючий образ, що гарно запам'ятовується. Погодьтеся. І в середні віки англійські письменники, не переймаючись авторськими правами італійців на історичну правду, узяли його за основу літературної творчості. А інші персонажі просто додумали.

Італійські історики знайшли ще одну паралель цього місця з легендами про короля Артура: образ круглого столу, за яким він збирав свою раду лицарів. Їм став круглий дах церкви, побудований навколо цього місця в XII столітті. Версія так собі, але меч у скелі – це вже вісомий достовірний факт.

І, якщо, Король Артур – фігура настільки легендарна, что від нього не залишилось не тільки жодного артефакту, а й достовірних літописів, історичних відомостей, географічних координат та хронологічних даних, то у цього клинка є власна Історія. Хазяїном меча був, правда, не легендарний король, а звичайний тосканський лицар Гальяно Гвидотти, що жив в XII столітті. Таких було багато.

304Гальгано Гуйдотти народився в 1148 році. До 32 років він веде, як і багато лицарів того часу, розпусний спосіб життя – пиячить та залицяється до жінок, був нахабним грубіяном та людиною з важкою рукою. Звичайна ситуація не тільки для середньовічних лицарів того часу, а й для звичайного люду і в наші роки. Як казав Воланд у романі «Мастер и Маргарита»: «Люди, як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було. Людство любить гроші, з чого б ті не були зроблені, чи з шкіри, чи з паперу, з бронзи або золота. Ну, легковажні, ну, що ж, звичайні люди. загалом, нагадують колишніх... Квартирне питання тільки зіпсувало їх».

В 1180 році Гальгано вдруг вирішує, що подвигів з нього достатньо і стає відлюдником. Гальгано, як то кажуть, поступив досить оригінально - прикріпив свій меч на скелю, щоб використати його в якості хреста для молитов. У 1185 році, після смерті Гальгано, Папа Римський навіть оголосив його святим. Це офіційна версія без прикрас.

Деякий час меч у скелі вважався фальшивкою, але дослідження показали, що метал і стиль меча відносяться до кінця 1100-х - початку 1200-х років. Це може означати, що англійські легенди про меч в камені і короля Артура цілком можуть бути грунтовані на історії Гальгано Гуйдотти.

Згідно ж з результатами радіовуглецевого аналізу, легенда і справді не бреше: вік брили і застряглого в ній меча співпадає з приблизним часом життя лицаря.

307Однак, з ним пов'язана більш детальна, досить реалістична та забавна історія: одного разу до Гвидотти, що був у устілку п'яний, явився сам архангел Михайло і зажадав, щоб Гальяно склав з себе лицарську обітницю і постригся в ченці. У відповідь на це лицар лише посміхнувся та заявив, що стати служителем Господа йому буде так само просто, як і розрубати камінь. В стані спяніння Гвидотті, мабуть, вже не розрізняв реалість від уяви, або за уявою стояла конкретна зацікавлена у кінцевому результаті особа, яка і допомогла ткнути на доказ слів найближчий валун. Лезо легко увійшло до нього, як ніж в олію, потрапивши у щелину. Зрозуміло, після того, як Гальяно проспався, образи наклалися один до одного, він негайно встав на праведний шлях і з часом удостоївся канонізації.

Михайло Булгаков словно писав «Мастера и Маргариту» з історії тосканського лицара: «Лицар цей колись невдало пожартував... його каламбур, який він вигадав, розмовляючи про світло і пітьму, був не зовсім хороший. І лицареві довелося після цього прожартувати трохи більше і довше, ніж він припускав. Але сьогодні така ніч, коли зводяться рахунки. Лицар свій рахунок сплатив і закрив!»

Англійські літератори доопрацювали історію на власний розсуд та уяву. За їх версією, меч з каменю було під силу витягнути тільки одній людині – Артуру. Але правда у тому, що клінок легко виймається зі скелі, що є додатковим доказом вишеприведеної історії. Дон Витто, доглядач церкви Святого Гальгано, поділився з журналістами деталями: "Дійсно, до тридцятих років минулого століття його регулярно витягували священики. І використали, як хрест. Тому що тут немає ніякого дива. Меч сидить в камені нещільно. Він знаходиться як би в тріщині скелі".

Легенда та реальність. Їх і далі хочеться порівнювати. Наприклад, англійський Артур нібито витягнув меч, щоб стати королем. А насправді, лицар Гальгано увіткнув меч в камінь, щоб перестати бути воїном. Потім - англійці стверджують, що меч в камені був один - десь в Шотландії. А насправді, мечів в камені було багато, по усій середньовічній Італії: інші лицарі вчинок Гальгано наслідували.

Згідно з легендою, після смерті Гальгано, багато хто намагався вкрасти меч.

Наприклад, один із злодіїв був несподівано убитий дикими вовками. Від бідолахи залишилися тільки руки. Їх, до речі, вирішили не чіпати і залишили поруч на знак того, що чуже брати все-таки не добре. Вони і зараз лежать в каплиці, поряд з мечем.

Багато «хоробрих лицарів» ... Тобто, багато туристів в наші дні хотіли відчути себе новоспеченими королями Камелота, що навіть привело до поломки меча під час однієї з невдалих спроб крадіжок. Тому, зараз реліквія знаходиться під захисним екраном, так що, новому Королю Артуру доведеться сильно попітніти, дістаючи меч.

Надалі в новому матеріалі ми ознайомимо Вас з іншим легендарним мечем «Дюрандаль», власником якого був Роланд… Але це вже інша стаття… 

«Ветерани.UA»

300