ГоловнаКорисні матеріалиВійськові знанняНавіть Гітлер не наважився напасти на цю державу… Що можна успішно запровадити

Навіть Гітлер не наважився напасти на цю державу… Що можна успішно запровадити

576 Вражаюча розповідь про непохитну армію однієї Держави, де існує принцип: народ і армія єдині. Можливо публікація вас дуже здивує, але це здивування - оманливе. Уявіть собі державу з найбільшим у світі відсотком населення, що знаходиться в армії.

            Підказка: це не США, не Росія, не Ізраїль і, пробач Ким Чен Ир, не Північна Корея.

            Держава, в якій усі чоловіки від 20 до 50, - військовослужбовці, у буквальному розумінні слова сплять з автоматом під ліжком. Держава, яка і після 50 просто дарує тобі ствол, і рада бачити тебе до кінця днів твоїх, відпущених тобі Богом, на зборах і полігонах. Держава, яка припрошує тебе купити хоча б пістолет (а краще-гвинтівку) зі знижкою. Держава, здатна розгорнути з 22-тисячної у дві-чотири години(!) 650-тисячну, а в дві доби 1.7-мільйонну(!) армію, прекрасно навчену, організовану, і дуже непогано озброєну (для прикладу - армія США - 1.3 мільйони плюс такий самий резерв, армія Китаю - 2.4 млн, плюс 1 млн. резерв).

566            На додаток врахуйте, що майже уся ця жахлива, озброєна до зубів країна, від Женеви до Давосу, від Цюріха до Лугано - високі гори, зриті тунелями, протиатомними притулками, сховищами зброї, "засіками батьківщини", і ракетно-артилерійськими опорними вогневими точками, врізаними в граніт.

            Швейцарія - не єдина країна у світі, яка має кадрово-мілітарну структуру. За цим же принципом (у деякому наближенні) побудований, наприклад, Бундесвер, що є по суті деяким величезним аналогом радянських "кадрованих" дивізій.

            Така собі система - "трохи солдатів+багато кадрових офіцерів і унтерофіцерів +резервісти у цивільному житті+ учбові збори = розгортання тільки коли потрібно". Визначна відмінність в доведенні до абсолюту швейцарської ідеї "народ і армія єдині".

         Виглядає це так

            Кадрових військових в країні всього біля 9000, в основному в авіації. Одночасно тих, що знаходяться на службі і перепідготовці - близько 10-15 тис.

            Призов солдата до військової муштри триває 90 днів в т.з. Rekrutenschule - Ecole de recrue. Після закінчення держава віддає бійцеві особисту зброю з двома повними магазинами (гвинтівка і/або пістолет), "консерву міністра", три комплекти форми на усі пори року, спорядження, бронежилет і каску, з яким він і убуває додому.

Зберігає він видане спорядження і зброю як хоче - ніхто перевіряти не буде.

575    До 32 років солдат знаходиться у статусі "аусцуг", до 42-х "ландвер", і до 50 - "ландштурм". Рядовий аусцуг-а за 10 років проходить у своїй частині вісім зборів по три тижні, Ландвер - три рази по два тижні, Ландштурм - 1 раз по два тижні.

ЧИТАЙТЕ:  Міра моральної відповідальності за власну Державу

            Як тільки виконується 51 рік, тебе офіційно звільняють з армії, забирають рушницю, пістолет і "консерву", і дарують споряджений помповий дробовик і мобілізаційний припис - на випадок Великого Звіздеця і тотальної мобілізації.

            Особливість швейцарської армії - посилена підготовка офіцерів - резервістів. Ті, що бажають стати офіцерами проходять додаткові збори - кожен ранг - приблизно 100 днів у підсумку. Цим, до речі, користуються, до невдоволення працедавців (особливо Банківської Асоціації) усе начальство - від СЕО до дрібного начальника відділу. Подейкують, що вони просто із законним збереженням з/п звалюють від дружини і роботи на пікніки - парубочі вечори із стрільбою, але це не зовсім так – там триває служба.

570            Швидше причина у тому, що грамотно потрапивши на збори можна полежати за кулеметом й одночасно поспілкуватися з потрібними людьми, вищестоящими поточними або можливими колегами, корисними політиками-депутатами, та й просто з сусідом, бо ніхто не може відхилитися від служби, зовсім ніхто - ні не студент (щоб прямо з аудиторії, запросто), ні сам президент, якщо вони чоловіки.

            А знаєте, який військовий бюджет країни в 7.5 млн населення? - майже п'ять мільярдів !!! доларів - майже 20 відсотків. Що на озброєнні? Багато чого - більше 800(!) танків і бронемашин (420 Леопардів- 2, 150 М- 109). В країні завдовжки всього 300 км 14 ескадриль з більш ніж 350-ма бойовими, 120 учбовими літаками і 100 вертольотами! Парк постійно оновлюється, такого як, наприклад, в американській армії, коли пілот частенько молодше за свій літак тут не допускають.

            Неліквіди і ретельно відремонтовану і відновлену армійську зброю держава продає громадянам зі значною знижкою, причому особливо пропонує її жінкам, реєстрація проста, і тільки для нового, купленого в магазині. При купівлі з рук - не вимагається.

            За обережними оцінками тільки армійської зброї, карабінів-напівавтоматів і мисливської зброї на руках у населення - до півтора мільйони. Плюс приблизно два мільйони пістолетів. Четверте місце у світі по стволах на душу населення і друге по відсотку населення із стволами. У країні десятки стрілецьких клубів, тирів майже стільки ж, скільки кафе.

574            Як служить солдат? Ніби непогано - два вихідних в тиждень із звільненням, сортири не будує, картоплю не чистить, посуд не миє, огорожі не фарбує - це роблять приватні фірми. І доречі він навіть в караул не ходить! Периметр військової частини вартують також приватні охоронні фірми! Та це просто свято якесь, а не служба! Курорт!

            Ну що ж, бочку меду ми відобразили, варто визначити дьоготь.

    Розпочнемо з цього ж "курорту". Під'йом о 5-00, і надалі - все бігом. З перервами на пожерти й посрати - суцільна війна - фізпідготовка, стрілецька, рукопашна, водіння, техніка, альпінізм і знову по колу. І так до відбою. А відбій - о 24-00. А в 5-00 - знову під'йом.

            Говорять, що таке навантаження мало в якій армії є. "Зольдатів" ганяють так, що вони перетворюються на "Термінаторів" і "Рембо" в одному флаконі. До прикладу - офіцер, що попав до лауреатів премії Дарвіна- 2007. Спочатку він до виснаження учить свій взвод поводитися з пістолетом, а потім для перевірки (за звичкою) кидається з багнетом на замученого бійця. Унаслідок - пристрелений на повному автоматі.

573    Далі. Ну так, стрілецький ентузіазм, здоровий патріотизм, і так далі, але цупкі обійми батьківщини також є. Не прибувши за повісткою (сесія, весілля, запій, відпустка і так далі) - світить штраф і в'язниця по такій жахливій статті, що рядовий свісс може ставити хрест на кар'єрі. Його більше ніхто і ніколи на пристойну роботу не візьме. Білий квиток? Ти сліпий, хворий або емігрант? Отримай 3-процентний податок на утримування армії. Пацифіст-альтернативник? Отримуй ті ж повістки, але на розгрібання муніципального лайна, і у півтора рази частіше.

            Працюєш за кордоном і без причин забув/не дістався до зборів? Дивись тверезо - твій будинок в'язниця. Далі. Спокійна тиха країна? Міф! Друге місце у світі (мирному) по смертності від вогнепальної зброї на душу населення! Втім, заради справедливості - це підсумок надконцентрації стволів. Якщо в іншій Європі нехлюя, злодюжку або самовбивцю чекають граблі по яйцях, сковорідка в лоб або петля на шию, то в Швейцарії - СІГ, Сфінкс, або Глок.

            Зброя в кожній сім'ї

            В швейцарській армії служать всього 3,5 тисячі кадрових військових : офіцери Генерального штабу, унтер-офіцери і солдати спецназу і військової поліції. Інші 120 тисяч так званих активних міліційних солдатів і офіцерів, а також близько 230 тисяч резервістів складають основну "мускульну" масу збройних сил.

            Ця унікальна швейцарська міліційна система йде своїми коренями в глибоке Середньовіччя і пояснюється історичними причинами розвитку країни, яка постійно роздиралася локальними війнами між кантонами або ж вимушеній вести боротьбу із зовнішніми ворогами. Перший військовий договір кантон об'єднаної Швейцарії був підписаний у 1798 році, саме тоді, як вважається, і виникла нинішня швейцарська армія. Договір цей передбачав загальний військовий обов'язок для чоловічого населення цієї свого роду союзної держави.

571    Правда, була можливість відкупитися від військової служби: в кантональну касу багаті громадяни добровільно вносили певну чималу суму. Втім, такі ж відкупні угоди обумовлені і в сучасному статуті армії. В період Другої світової війни, оточена з усіх боків профашистськими режимами і маючи спільні кордони з гітлерівською Німеччиною, Швейцарія удалася до роздачі військовозобов'язаним бойової зброї. Уся країна була як би покликана в діючу армію, продовжуючи працювати на заводах, в офісах або фермерських господарствах.

            Справжню бойову службу несли тільки мобільні бойові загони в прикордонних районах і в горах. Саме тоді обраний парламентом командуючий армією генерал Гюзе розробив реалізований згодом план будівництва основних армійських складів, а також об'єктів протиповітряної оборони в самій глибині гірських масивів Санкт-Морица, Готтхарда і Гларуса.

            А зброя з часів війни так і зберігається в сім'ях - в шафах для суконь та комодах, поряд з уніформою і військовим рюкзаком. До речі, в армії, як і в поліції, мають право служити тільки громадяни Швейцарії. Військовозобов'язані швейцарці залежно від роду військ зобов'язані присвятити ратним справам від 180 до 270 годин у рік. У ті тижні, які відводяться бойовій підготовці, за захисниками батьківщини зберігається до 80 % зарплатні і, звичайно ж, саме робоче місце. Солдат отримує від армії зольд (зарплату) до 6 доларів в день, офіцер - 8,5 долара.

            Тут потрібно зазначити, що разом з гірськими лижами стрільба вважається в країні народним спортом. А як інакше: 270 тисяч резервістів і 120 тисяч активних військових міліціонерів під час проходження служби повинні представити солдатську книжку з відмітками про проведені стрільби і їх результати. Стрільби - це святе, це ті традиції, які в консервативній Швейцарії не міняються століттями.

            Адміністрація невеликої общини може не знайти потрібних грошей на ремонт дороги, але з успіхом виставляє на голосування гордих нащадків Вільгельма Теля проект будівництва нового тиру і модернізації старого. І таких стрільбищ і закритих тирів, розкиданих по самій мирній країні Європи багато тисяч. Національні і регіональні змагання по стрільбі з пістолета або штурмової рушниці проходять завжди при масовому скупченні народу.

568            Варто було б зазначити щодо військової доктрини Швейцарії. Це країна, цінна у воєнно-стратегічному відношенні саме як транспортне перехрестя величезної важливості - усі перевали і переходи через Альпи, мости і тунелі. Але вони усі заміновані і у разі нападу підлягають знищенню. Таким чином, Швейцарія перестає бути прохідним перехрестям і перевалом через Альпи і втрачає своє воєнно-стратегічне значення.

Плюс неквола армія, якій навіть президент не має права віддати наказ про капітуляцію, - в Швейцарії усі рішення приймаються на референдумах, - і в результаті навіть Гітлер не наважився на неї напасти, щоб опанувати усі скарби легендарних банків.

ЧИТАЙТЕ:  26 травня 2014 року. Перший бій в Донецькому аеропорту і розгром російського загону "Іскра"

            Швейцарія узяла на озброєння головний принцип партизанської війни, який описав Мао Цзедун : "Ворог наступає - ми відступаємо, ворог зупинився - ми турбуємо (вимотуємо, виснажуємо), ворог відступає - ми переслідуємо, ворог втомився - ми б'ємо"

            Українська армія цілком смертоносна, як показала війна на Донбасі. Але з адекватною військовою доктриною у нас явні проблеми - інакше війна не стала б для України такою б несподіваною. Думати про неї почали вже у самому розпалі боротьби з російсько-терористичними військами. За еталон в принципі зі зрозумілих причин узяли Швейцарію.

            Можливість майже магічного перетворення 135-тисячної армії Швейцарії буквально за пару діб у 1,5-мільйонну дійсно вражає - майже кожен 4-й громадянин стає до лав на захист країни. Рецепт успіху простий: система "Військово-польових зборів" для усіх чоловіків у віці від 18 до 51 року укупі з легалізацією зброї на виході дають майже маніакальну любов до власної армії. Немає ухильників, немає невдоволених, немає корупції у військкоматах, а кількість тирів може змагатися з кількістю кафе.

567            Регулярна армія працює за моделью "солдати+кадрові офіцери+обслуговуючий персонал, який триразово перевищує числом два перші елементи+резерв+учбові збори = розгортання, коли потрібно". На приватному рівні (конкретного солдата) така система перетворюється на "eat sleep train shoot = repeat" ("їсти, спати, тренуватися, стріляти і знову спочатку").

            З урахуванням політики нейтралітету військова доктрина Швейцарії має на увазі, що театром військових дій є територія держави. Тобто супротивникові можна й треба нав'язувати власні правила гри. Грубо кажучи, військова доктрина Швейцарії спирається на дві складові: гори із залізобетоном і люди. І навіть якщо укріплення не вистоять проти сучасної артилерії, армія і партизани все одно залишаться.

ЧИТАЙТЕ:  Артилерія ВДВ України вчетверо збільшила вогневі «м’язи»

            Книга майора Ганса фон Даха "Der Totale Widerstand: Eine Kleinkriegsanleitung für Jedermann ("Тотальний опір: Інструкція з ведення малої війни для кожного"), написана в 1957 році, є справжньою інструкцією в підготовці населення на випадок окупації Швейцарії країнами Варшавського договору, що розглядалося цілком серйозно в самий розпал холодної війни.

            Текст "мануала" щільно ліг в основу "Керівництва по веденню партизанської війни", розробленого Генштабом Збройних Сил Швейцарії в 1987 році "для підготовки військовослужбовців і населення до ведення озброєної боротьби у разі окупації країни супротивником".

572            Військовий альпійський геній вважає: якщо супротивник окуповував країну, усе населення зобов'язане чинити опір, щоб ворог не міг почувати себе спокійно. У ході війни організований озброєний опір головним чином робитиме армія, завдання інших - зробити усе необхідне для збереження її боєздатності. І це дійсно дуже важливо: партизанський загін при будь-якому озброєнні і будь-якій чисельності не зможе замінити собою армію. Значить, не повинен і воювати по-армійські, якщо хоче провести більше одного бою.

            Методичка не вчить, як допомогти вчорашнім будівельникові "А", офісному працівникові "В" і сільському учителеві "С" бити без промаху з будь-якої стрілецької зброї, зносити танкові башти або укладати ворогів штабелями в рукопашній сутичці. Усьому цьому на випадок крайньої необхідності навчать інструктори з числа досвідчених військових. Є безліч інших способів завдати шкоди супротивникові, окрім знищення живої сили у відкритих бойових зіткненнях: руйнування інфраструктури, поширення неправдивих чуток, терор.

            У разі формування партизанських загонів загальною чисельністю близько 30 тис. чоловік і збереження 10% чисельності складу регулярної армії, супротивник вимушений буде впродовж тривалого часу мати в країні угрупування чисельністю близько 100-150 тис. чоловік. Саме таким числом оцінюється російська присутність на кордонах з Україною, при цьому кількість добровольців, готових служити у батальйонах МВС і НГ, росте. Можна припустити, що партизанити буде набагато більше 30 швейцарських тисяч, а це означає що і окупантів треба більше.

ЧИТАЙТЕ:  Запорозьке козацтво - гордість української нації

            Взагалі "Посібник…" надає цінну інформацію стосовно організації партизанського руху: чисельності загонів, їх типової структури і командування, озброєння, санітарної служби і постачання продовольством, роботи з населенням, окупантами і колабораціоністами, схеми встановлення засідок і мінних загороджень, координації і комунікації з армією і так далі. До речі, в контексті українських подій варто особливо виділити 2 тези:

·         Що усі, хто співпрацюють з супротивником або його союзниками втрачають право називатися громадянами своєї країни.

·         Необхідно усіма силами підтримувати волю населення країни до самоствердження, не дозволити супротивникові виграти пропагандистську кампанію, не допустити деморалізації.

569            Але будь-яка інструкція дає лише загальні положення озброєного опору і, зокрема, партизанської війни. Для успішних дій необхідно добре знати тактику і військову техніку. Сам факт переходу населення до партизанської боротьби, в якій беруть участь тисячі, вже говорить про те, що почався останній етап оборонної війни. Результатом буде або поразка і асиміляція або повне знищення, або "останній бій" і перемога.

ЧИТАЙТЕ:  Влада Фінляндії реагує на можливі загрози: "зелені чоловічки" кримінально переслідувані 

Українська влада, розробляючи національну військову доктрину, повинна чітко розуміти, що партизанська війна має сенс тільки тоді, коли продовжує існувати регулярна армія: вона відійшла з первинних позицій, могла потерпіти декілька невдач на фронті, але зберегла частину особового складу і боєздатність. Якщо армії вже немає - партизанська війна приречена на поразку, хоча може і приносити дуже успішні результати на локальному рівні. Швейцарці це зрозуміли ще в середині минулого століття.

Джерело.     «Ветерани.UA»