ГоловнаНовиниВідкритий лист Міністру Внутрішніх справ Арсену Авакову

Відкритий лист Міністру Внутрішніх справ Арсену Авакову

122Міністру внутрішніх справ

Авакову Арсену Борисовичу

Шановний пане Аваков,

Ось уже майже 3 роки Україна живе в стані війни. Схід України палає. Цей вогонь забрав життя тисяч військових і мирних жителів. Біль не вгасає, а став швидше звичним у нашому житті. Ви, як голова МВС, діями і словом промовляєте до українського суспільства, що стоїте поруч кожного громадянина, і в сьогоднішній нелегкий час протягуєте руку допомоги там, де є потреба.

Пане Аваков, ми знаємо, якими важкими зусиллями досягаються найменші позитивні зрушення в країні.

ЧИТАТИ: Міжнародна фундація «Лицар Доброї волі» має честь представити на нагородження відзнакою «Лицарський Хрест Родини Мазеп» сержанта 8-го полку спеціального призначення В’ячеслава Кучерук за позивним «Крук»

Але ви відомі як людина рішучих дій. Нам імпонує Ваш стиль роботи. Ми раз від разу використовуємо Ваші чіткі обґрунтовані матеріали для поширення серед «за зомбованої» російською пропагандою європейської аудиторії.

Тому і звертаємося до Вас з приводу конкретної справи, яка, не зважаючи на очевидність, «намертво» зав’язана у вузол, який хіба що дуже сильна рука зможе розрубати. Сподіваємося, що ця рука буде Вашою!

Справа стосується підполковника Збройних сил Олександра Бойко, який зник у зоні АТО 3 червня 2017р. Олександр Бойко - командир розвідки .

Спецгрупа під командуванням 35-річного Олександра Бойка, за попередніми даними, потрапила в засідку поблизу Золотого Луганської області. Під час обстрілу командир розвідки отримав численні поранення. І вже більше 10 днів від Олександра немає жодної звістки. Бойові товариші повідомили сім'ю, що він загинув. Але тіло додому так і не привезли. Дружині бойового офіцера Світлані спочатку сказали, що він помер, а потім повідомили, що тіло зникло.

Про смерть підполковника немає жодних офіційних даних. Та й про те, що військовий потрапив у засідку сепаратистів говорили лише деякі свідки.

ЧИТАТИ: Звернення учасників АТО до керівництва держави

Дружина Олександра Світлана не вірить, що він загинув. Шукаючи правди про смерть чоловіка, жінка неодноразово спілкувалася з побратимами Олександра, з керівництвом Нацгвардії. І щоразу чула різні версії того, що сталося. Спочатку їй сказали готуватися до поминок, а потім зовсім шокували, повідомивши, що тіла немає. Самі свідки від 3 червня (тоді стало відомо про нібито смерть Олександра) не одноразово змінювали показання і розповідь про те, як все було.

Перша версія: їхня команда попала під обстріл, Олександра важко поранили і до нього підповз медик, щоб накласти джгути. Потім сказали, що це не медик, бо його тоді на місці не було. Далі пояснювали, що до Олександра підповз інший товариш по службі. Потім говорили, що то був товариш по службі Кирило. Казали, що намагались його забрати, знявши з нього всю екіпіровку, але так і не змогли. Повідомили, що чоловіка ранили в ногу і в бік (точно куди – не відомо), бо бронежилет був у крові. А згодом, як виявилося, на тому місці не було ні тіла, ті екіпіровки, ні крові. Коли жінка запитала, чому ж не вдалося забрати тіло, то почула від одного з військових у відповідь: «Бо ми хочемо жити».

121Наразі тіла військового нема ніде: ні в українців, ні на полі бою, ні в сепаратистів. Як ця людина два метри ростом може випаровуватись?

Як Ви розумієте, зовсім не випадково звертаємося саме до Вас із питанням тотальної корумпованості, безвідповідальності та безкарності, що панують зараз в Україні, загострюючи оголену війною реальність.

До того ж, невідомо, чи заведена справа по зникненню підполковника Бойко, бо його дружину досі ще не признали потерпілою, і не повідомили номер справи, незважаючи на її численні звернення.

Наразі підполковник Бойко – ваш підлеглий, тому ми й звертаємося до Вас з проханням взяти під свій контроль справу по зникненню підполковника Бойко, і допомогти довести її до кінця.

Шановний пане Аваков, ми розраховуємо на Ваше втручання та сприяння. Давайте разом докладемо всіх зусиль, щоб повернути рідним зниклого розвідника, а українцям -віру в українську владу. 

З глибокою повагою. Irena von Burg 

«Ветерани.UA»