ГоловнаВійнаАналітикаОборутки проти Незалежності (частина друга)

Оборутки проти Незалежності (частина друга)

549  26 прикладів системної корупції в Україні - продовження попередньої публікації

Річниця Незалежності - це привід не лише сказати про досягнення і героїзм, але і нагадати про помилки… 26 схем системної корупції, які роками вбивали конкуренцію, стримували економічне зростання і загострювали кризи, позбавляли країну інвестицій і можливостей. Не можна сказати, що після Майдану, начала війни і зміни влади нічого не змінилося. Під тиском громадянського суспільства, західних союзників і донорів політики і чиновники вимушені відмовлятися від деяких шматків корупційної ренти. Про це йдеться в публікації спеціального проекту на порталі інтернет-ресурсу "LIGA.net".

ЧИТАЙТЕ:  Оборутки проти Незалежності (частина перша)

13     Скручування

Податки

            Великий бізнес звик до того, що в Україні не можна бути ефективним, якщо не знаєш, як оптимізувати податок на прибуток, понизити ПДВ, приховати валютну виручку або обійти імпортні мита.

            У витоків податкових скручувань стоять великі імпортери, які працюють з нетехнологічними товарами. При ввезенні такої продукції в Україну імпортер платить ПДВ на митниці, після чого продає товар за готівку дрібним торговцям, яким не обов'язково використовувати касове обладнання і вести детальний облік товарів з документацією на кожну одиницю. За результатом угоди імпортер отримує кеш, залишаючи при собі документацію на партію товару.

            Скручування починається вже на цьому етапі: за документами імпортер продає товар іншій юридичній особі, але фізичного постачання продукції не відбувається. Покупцеві це і не треба: документи на товар надають йому право на податковий кредит - грубо кажучи, це можливість вимагати у держави часткового повернення грошей, які компанія раніше передала до бюджету разом з ПДВ.

            Головний бенефіціар цієї схеми - імпортер, який, по суті, двічі продає одну й ту ж саму продукцію, отримуючи одночасно і кеш, і офіційний платіж через банк. Компанія, що купує документи без постачання товару, ризикує отримати блокування податкових накладних, особливо якщо товари на вході і виході у неї не співпадають. Але в деяких випадках цей метод допомагає понизити витрати, коли компанія бачить, що їй дешевше знайти партнера для скручування, ніж, наприклад, заплатити хабара за офіційне відшкодування ПДВ.

         ЦІНА ПИТАННЯ

Чим більше масив сплаченого податку, який підтверджується імпортною документацією, тим більше підстав вимагати повернення податкового кредиту. Як правило, головна мета тут не стільки отримати нове відшкодування, скільки понизити зобов'язання конкретної компанії за нарахованим ПДВ

498 14        Продам ПДВ. Дорого

Податки

            Ще одна варіація на тему податкових схем - "нетиповий експорт", за рахунок якого компанії проводять взаємозалік по сплаченому і отриманому з бюджету ПДВ. Великі виробники зацікавлені в тому, щоб платити до бюджету менше податку, дрібніші експортери хочуть отримувати більше відшкодувань по ПДВ. Дві мети об'єднуються в одну, коли велика компанія купує у дрібної невластиву для себе продукцію і від свого імені експортує її за кордон.

            При такому розкладі виходить, що відшкодування ПДВ невеликий експортер отримує від свого більшого партнера, який, стаючи експортером "нетипової продукції", сам претендує на відшкодування податку з бюджету. Але оскільки у нього є свої ПДВ - зобов'язання від продажу основної продукції, відбувається взаємозалік, що дозволяє компанії сильно понизити виплати до бюджету.

            Прикладів маса. Зокрема, Києво-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (МППЗТ) виявилося зернотрейдером. Дивно, так? На перший погляд незрозуміло, чому підприємство, яке займається перевезеннями на під'їзних шляхах, торгує зерном. Причому у великому обсязі. Профільна діяльність приносить МППЗТ 270 млн грн доходу, а експорт зерна - 170 млн грн

         ЦІНА ПИТАННЯ

Наймасштабніші схеми українських компаній безпосередньо пов'язані з ПДВ. Компанії з мільярдними оборотами, наприклад, примудряються експортувати нетипові для себе продукти, щоб отримувати милионные відшкодування ПДВ

497 15        Універсальні ями

Податки

            Розширити податковий кредит і тим самим понизити зобов'язання по ПДВ традиційно допомагають податкові ями.

            Схема близька до шахрайської. За допомогою фіктивних фірм легальні компанії проганяють товари і гроші, купуючи їх за завищеними або заниженими цінами залежно від підсумкової мети (отримати більше відшкодування або, навпаки, понизити свої податкові зобов'язання перед бюджетом).

            Приклад завищення витрат виглядає так: компанія замовляє у фіктивної фірми деякі послуги із завищеної ціни, які насправді виконують штатні співробітники. Гроші за це формально проходять через "яму", переводяться у готівку і кешем (з відчутною здачею) повертаються у вигляді зарплати.

Є вірогідність, що ця схема піде у минуле. В уряді визнали, що через податкові ями виводилися мільярди, і пообіцяли зробити все для їх ліквідації.

         ЦІНА ПИТАННЯ

За оцінкою ГФС, із-за діяльності податкових ям бюджет щорічно втрачав 50-70 млрд грн надходжень від ПДВ

496 16      Неминучі офшори

Податки

            Податкова функція офшорних схем - це, як правило, виведення з-під оподаткування чистого прибутку компанії. Товари, які були вироблені в Україні, йдуть за кордон через посередника, який стає головним вигодонабувачем угоди.

            Особливість в тому, що офшорний посередник купує українські товари за дуже заниженими цінами, а продає по ринкових. Виробник отримує збитки, офшор - великий прибуток.

            У іншому офшори (якщо це не торкається держпідприємств і явної корупції) потрібні бізнесу для цілком виправданих цілей. Наприклад, розплатитися із західним контрагентом з Кіпру простіше, ніж з України, через менш суворі правила фінмоніторингу (не потрібно підтверджувати реальність угоди документами з печатками з боку контрагента).

Шанси захиститися від рейдерського захоплення також вищі, якщо компанія-власник бізнесу має офшорну, а не українську реєстрацію.

         ЦІНА ПИТАННЯ

За оцінками економіста Інституту і прогнозування НАН України Інни Шовкун, з 1991 року з України в офшори було виведено $148 млрд

17     Сірі фізичні особи

Податки

            Ніяких контрагентів, великих вантажів, банків, юристів і, головне, податків - усе це схема з фізичними особами, які невеликими партіями провозять імпортну техніку через кордон у своєму особистому багажі. Її використовують багато торговців гаджетами відомих брендів, які заробляють "сірим" імпортом. Зрозуміло, правоохоронні органи не можуть не знати про цю схему імпорту. Знають і мовчать.

            Схема дозволяє вписатися у безподатковий ліміт в 500 євро і вагою до 50 кг на людину. Як варіант - доставка поштою на ім'я осіб-підприємців або звичайних громадян (до 150 євро за раз). У першому випадку в схемі беруть участь жителі прикордонних територій - для них це порівняно легкий заробіток, для імпортера - економія на ввізному миті і ПДВ при цілком легальному статусі товару.

            Другий варіант на практиці складніше, послуги з роздроблення великих партій товару з-за кордону в Україні роблять спеціалізовані фірми. Вони беруть на себе реєстрацію підставних одержувачів товарів і вже в Україні формують з сотень дрібних посилок великі вантажі для постачання в роздрібні магазини.

         ЦІНА ПИТАННЯ

У Україні за схемою з підставними особами для мінімізації податків працює кожен п'ятий підприємець

18     Банки-пилососи

Банки

            "Ми не кредитуємо компанії своїх акціонерів. Наші кредити мають хороші застави. Наші позичальники справно платять за своїми боргами", - такі месиджі несуть цифри офіційної фінзвітності українських банків. Кажуть правду далеко не всі. Деякі фінустанови прикрашають дійсність.

            "Малюють" в першу чергу капітали банків і їх кредитні портфелі. Кредити не повертають не тільки реальні позичальники, але й компанії, пов'язані з їх акціонерами.

            Потребу в нових грошах такі банки (у НБУ їх називали особливим терміном - кептивні) задовольняли просто: фізичні особи отримували від них одні з найвищих ставок по депозитах. Платинум Банк, Михайлівський або Приват в недалекому минулому пропонували за гривневі вклади на 3-5% річних більше, ніж в середньому на ринку. Відсотки по старих вкладах виплачували за рахунок залучення нових. За рахунок постійних вливань справно кредитували пов'язані компанії.

            Іноді ці заборгованості формально погашалися. Той же Приват видав у кінці 2016 року 132,8 млрд трьом десяткам нових юросіб - за рахунок цих грошей були погашені борги 232 інших корпоративних позичальників. За такою ж схемою виплачували свої кредити і великі позичальники банку Михайлівський, у тому числі компанія Ельдорадо.

У своїх балансах банки записували їх як реальні погашення. Кредити гасилися, по них навіть виплачувалися відсотки.

Якщо схема давала збій, проблеми вкладників миттєво лягали на плечі держави.

         ЦІНА ПИТАННЯ

Масштаби проблеми показав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. У його управлінні знаходяться активи 92 банкротів з номінальною вартістю 480 млрд грн На 80% це права вимоги за кредитами. Реальна ринкова вартість цих активів майже в п'ять разів менше - близько 100 млрд грн

19     Австрійські партнери

Банки

            Прийняли участь в українських схемах і іноземні банки. Найпоширеніша - використання акредитивів під кор-рахунок в іноземному банку. Акредитив - це вид банківської гарантії, коли банк бере на себе зобов'язання у разі потреби погасити борг свого клієнта перед третьою юрособою.

            Під ці цілі українська фінустанова відкривала кор-рахунок, наприклад в австрійському Meinl Bank, і перераховувало на нього певну суму. У звітності банку ці засоби числилися як активи (стаття «авуарів» - в 2013 році НБУ оцінював сукупні авуари українських банків, тобто засоби в інвалюті на рахунках за кордоном, в $8,7 млрд при загальних активах системи в $20 млрд).

            Прикладів схеми з "іноземцями" досить багато. Чим більший банк, тим більше масштабів махінацій. Клієнт не виконує своїх зобов'язань перед контрагентом - і з австрійського рахунку Дельта Банку в невідомому напрямі йде $50 млн. За лічені дні до націоналізації за таким же принципом було списано 12 млрд грн Приватбанку з кор-рахунків в його кіпрській і латвійської "дочках".

НБУ тільки знизує плечима: довести фіктивність операцій між іноземними компаніями майже неможливо.

         ЦІНА ПИТАННЯ

Австрійські банки Meinl і Winter&Co і люксембурзький East - West United Bank допомогли українським банкірам вивести з країни сотні мільйонів доларів

495 20        Суд в допомогу

Будівництво

            В Україні необхідні дозволи на будівництво житлового будинку нерідко замінюють судовими рішеннями на користь забудовника, причому міра готовності об'єкту може бути різною. Участь суддів в цій схемі обов'язкова. Якщо схема рушиться, потерпілими виявляються інвестори будівництва.

Найбільший житловий скандал за час незалежності пов'язаний з ім'ям бізнесмена Анатолія Войцеховского.

            Свій перший об'єкт в столиці - житловий комплекс Елегант на пр. Перемоги - компанії бізнесмена побудували близько десяти років тому. За час своєї роботи неформальна група компаній Уко будувала понад 40 будинків в різних районах Києва. Покупців притягали невисокими цінами, в середньому на 10-15% нижчі за середньоринкові. Від інвесторів, як з'ясувалося пізніше, не було відбою.

            Будинки будувалися без повного пакету документів - від права користування земельними ділянками до дозволів на будівництва. Наприклад, за даними прокуратури Києва, земля під житловим комплексом Перлина Троєщини була самовільно захоплена. Будівництва вводилися в експлуатацію за рішенням судів, деякі виявилися підробними.

            У липні минулого року Войцеховського затримали за підозрою в ухиленні від сплати податків на суму 12,4 млн грн, створенні організованої злочинної групи для захоплення земельних ділянок в Києві і привласненні коштів інвесторів. Суд заарештував бізнесмена на два місяці. Через тиждень він вийшов під заставу в 14 млн грн

         ЦІНА ПИТАННЯ

За підрахунками КМДА, на будівництвах Войцеховського постраждали близько 12 500 чоловік - це рекорд для України

494 21        Будівництво без правил

Будівництво

            Центр Києва обростає скандальними новобудовами - Fresco Sofia на вул. Олеся Гончара, "Монстр на Подолі" на Нижньому Валу, будинки в Десятинному і Музейному провулках, а також на вул. Грушевського і так далі. Як вони з'явилися?

            Головна причина - відсутність містобудівної документації. Існуючий Генеральний план розвитку міста вже давно застарів, новий документ розробили в 2015 році. Навколо нового Генплану розгорнулися спори. Багато архітекторів і громадські активісти заявили, що він легалізував забудову спірних територій.

            Розв'язати проблему департамент архітектури спробував за рахунок проекту зонінгу для центральної частини Києва. У документі вказані основні вимоги до забудови: місцерозташування майбутніх будівель, їх площа, поверховість, місця для проведення комунікацій тощо. Проте і цей містобудівний документ досі не прийнятий. Чиновники вже більше року обговорюють його нюанси.

            Отримати земельну ділянку для будівництва без зонінгу цілком реально. Для цього забудовник замовляє розробку іншої містобудівної документації - Детального плану території, на підставі якого і будує будинок. Зараз міська рада розглядає такі плани чи не на кожному своєму засіданні.

Коли на ринку будівництва будуть затверджені єдині правила гри - невідомо.

         ЦІНА ПИТАННЯ

На розробку проекту зонинга у бюджеті столиці передбачені 6,6 млн грн

22     Заниження категорії будівництва

Будівництво

            За планом чотириповерховий будинок, а по факту - житловий комплекс на 30 поверхів. В Україні, за даними Державної архітектурно-будівельної інспекції, подібні порушення є на кожному третьому будівництві.

            Перевіряючі органи традиційно пред'являють до документів претензії, пов'язані з оформленням права користування земельними ділянками, недоліком інформації про об'єкт, відсутністю захисних касок у будівельників і так далі. Але найзначніше порушення минулих років - заниження категорії будівництва будинку, що дозволяло скоротити необхідну кількість дозвільних документів.

            Для будівництва невисокого будинку або будинку на один під'їзд досить було відправити до Державної архітектурно-будівельної інспекції лише повідомлення про початок будівельних робіт. Проводити експертизу проекту, як перед початком будівництва великих будов, необхідності не було.

            Забудовники користувалися лазівкою. Вони здавали декількома чергами будинок, що складається з двох або трьох під'їздів, і економили не лише на дозвільній документації, але й на будівництві об'єктів соціальної інфраструктури. Наприклад, на відкритті нових шкіл і дитячих садів.

В середині січня Верховна Рада ліквідовувала цю схему.

         ЦІНА ПИТАННЯ

Порушення законодавства минулого року зафіксовані більш ніж на 6000 будівництв

23     Спільні діячі

Держкомпанії

            Класика спільної діяльності : інвестувати в купівлю 20%-вої частки в підприємстві, але в угоді про спільну діяльність(СД) прописати свій менеджмент. Дивно, але держкомпанія, яка брала участь в угоді, такі договори підписувала.

Після цього прибуток у СД прагне до нуля. При цьому приватник від управління об'єктом не відмовлявся, а усі спроби продати державну долю в СД блокує.

            Один з прикладів - готель в одеському порту. Приватний міноритарій володіє долею в 20% через те що майно юридично не розділене, його підпис потрібний на усіх контрактах. Це дозволяє блокувати призначення будь-якого нового менеджменту, окрім свого. В результаті конфлікту готель вже три роки не працює і повільно руйнується.

Існують також договори спільної діяльності, в яких прописані зобов'язання сторін про розмір інвестицій. Якщо держава не виконує свою частину, його доля в СД поступово розмивається.

            Найвідоміша схема - перша СД контейнерного терміналу в Чорноморському (раніше в Іллічівському) порту. Зрештою договір розірвав суд.

         ЦІНА ПИТАННЯ

Деякі приватні компанії завищували об'єм інвестицій в десятки разів. Наприклад, кран коштує $1 млн, а за документами його купують за $10 млн - різницю продавець повертає готівкою

493 24        Тролі на митниці

Інтелектуальна власність

            У липні в Україні було зареєстровано 229 патентів на промислові зразки. А щорічно Укрпатент видає декілька тисяч таких документів на інтелектуальну власність. Більше 90% реєстрацій проводять українські компанії. Іноземні виробники декларують в нашій країні права на свої міжнародні патенти набагато рідше за українців. Приміром, компанія Apple регулярно вносить в нашу базу ескізи нових серій своїх iPhone, картинки із смарт-годинниками, і навіть реєструє зовнішній вигляд ремінця до них.

            Що ж реєструють українські винахідники і чому їх заявок на патенти значно більше, ніж звернень з-за кордону? Разом із звичайними винаходами зустрічаються спроби приписати собі те, до чого "винахідник" не має ніякого відношення.

            Україна - рай для патентних тролів. Пропуски в законах дозволяють їм легітимно красти чужі ідеї і намагатися на них заробляти. Найбільш гучні історії траплялися із звичайнісінькими побутовими товарами. Такими, наприклад, як вішлаки для одягу. Тролі внесли інформацію про свій патент в митний реєстр і намагалися отримати у рітейлерів Fozzy Group і JYSK "компенсацію" за ввезення в Україну будь-якої вішалки, яка на вигляд нагадувала ескіз їх промислового зразка.

            В останньому оновленні бази мешканка Дніпра зареєструвала на себе патент на звичайну губку для миття посуду. Такі губки можна знайти у будь-якому супермаркеті, але це не перешкодило українці оформити права на патент із зображенням цього продукту на себе.

            Сірники, рукавички, ручки, зубочистки, кришки і інші побутові товари хоч би раз ставали жертвою патентного троля в нашій країні. Бізнесмени нерідко відкуповувалися від них - проведення спеціалізованої судової експертизи обійшлося б в декілька тисяч доларів.

            Присмак легкої наживи і почуття безкарності все більше розігрівали апетити ділків. В Україні з'явилися фірми, які не займалися нічим іншим, окрім реєстрації сотень патентів на окремі групи товарів, наприклад на всілякі автозапчастини: фари, бампери, покришки.

            Чим більше суден з реальними постачальниками і виробникам проходили українські тролі, тим витонченішими вони ставали. У структурі власності їх фіктивних бізнесів з'явилися фіктивні акціонери з Китаю і США. Це дозволяло ділкам на довгі роки розтягувати судові процеси і змушувати чесний бізнес до того, щоб відкупитися.

         ЦІНА ПИТАННЯ

Більше 90% зареєстрованих в Україні патентів належать місцевим фірмам. Багато з них звичайні патентні тролі

492 25        Паралізувати бізнес: сервери і люди в погонах

IT

            Правоохоронні органи створюють проблеми бізнесу усі 26 років незалежності. Раптові маски-шоу, арешт майна, вилучення документів і техніки вже давно перестали викликати здивування у бізнес-середовищі.

            Постанова суду відкриває для людей в погонах будь-які двері. Щоб отримати санкцію на обшук, слідчому досить вказати деяке кримінальне виробництво, у рамках якого можуть фігурувати окремі особи, речі або цілі компанії. Правда це або ні - неважливо. Вердикт у справі буде нескоро, якщо взагалі буде.

            В ході обшуку силовики особливо не церемоняться і вилучають усю техніку, включаючи мобільні телефони і ноутбуки співробітників. Паралельно слідчий отримує ще одне визначення суду про арешт майна для його вивчення. Експертиза може тривати роками.

            Візити прокуратури, СБУ або МВС, як правило, означають одне: хочете розблоковувати бізнес і продовжувати працювати - потрібно домовлятися. Ця примітивна схема давно працює і рідко дає збій.

            В останні роки головною мішенню цієї схеми виявився IT- сектор. Новий ринок, новий бізнес, нові гравці. В Україні налічується більше 100 000 айтішників. Міжнародні компани все частіше замовляють нашим розробникам проекти "під ключ". За даними НБУ, IT- сектор щорічно експортує послуг більш ніж на $2 млрд.

Для роботи айтішникам потрібна техніка. Комп'ютери, сервери, комунікаційне устаткування та інші залізяки для них - робочі інструменти. Їх вилучення надовго зупинить життя усього офісу.

            IT- компанії часто приховують факт обшуку і відбирання обладнання. Багато фірм входять в глобальні корпорації. Інформація про слідчі дії може стати приводом для закриття офісу в Україні. Тому з силовиками зазвичай доводиться в тиху домовлятися. Як мовиться, від гріха чимдалі.

         ЦІНА ПИТАННЯ

Компанія Lucky Labs в 2015 році оцінила збиток українських IT- компаній від обшуків правоохоронців в $40 млн

26     Продавці ефіру

Телеком

            Одна з найбільш популярних "сірих" схем в українському телекомі - торгівля ліцензіями на цінний радіочастотний ефір. Якщо в країнах Західної Європи на продажі прав на використання цього національного обмеженого ресурсу заробляла держава, то в Україні багато діапазонів радіочастот в нульових розподілялися за схемою "кум - сват - брат".

            Якщо кум ставав членом Національної комісії з питань регулювання зв'язку, то у брата через деякий час з'являвся свій телеком-гешефт. Часто це була "паперова" фірма з основним і єдиним активом - ліцензією на частоти. Діставши такий папірець (зазвичай це відбувалося навіть без тендеру, по одній лише заявці бізнесмена), можна було через деякий час виставити компанію на продаж. Зірковий час міг прийти нескоро.

            У світі з'являлися нові стандарти зв'язку 3G, 4G, які вимагали задіювання все нових частотних діапазонів, що не могло не радувати українських спекулянтів. Благо, "сидіти" на ефірі вони могли дуже довго: закон не зобов'язував їх підключати абонентів. При перевірці інспекторам досить показати папірець, в якому вказано, що в кожній області на цих частотах працює хоч би один передавач.

            У ліцензій на цінний ефір, як правило, неодноразово мінявся господар. Вони перепродавалися то арабам, то китайцям під приводом того, що іноземні інвестори, маючи на руках папірець на цінний спектр, зможуть побудувати в Україні мережу і потягатися з Київстар або Vodafone. Але це була лише ілюзія. Заморські покупці стикалися з українською бюрократією і розуміли, що побудувати працюючу телеком-інфраструктуру на нашому ринку не так-то просто. Треба мати зв'язки.

            Відлуння цих історій доходять до нас і в 2017 році. Телеком-регулятор не так давно оголосив, що домовився з компанією ММДС Україна (належить СКМ) про те, що вона здає ліцензію на цінний ефір під 4G для потреб державних конкурсів, а натомість отримає компенсацію в 500 млн грн

         ЦІНА ПИТАННЯ 

500 млн грн може виручити Рінат Ахметов на конкурсі 4G, продавши права на стару ліцензію…

Джерело.     «Ветерани.UA»