ГоловнаВійнаГібридна ФедераціяВійськовий експерт Олександр Гольц про Нову військово-морську доктрину Путіна

Військовий експерт Олександр Гольц про Нову військово-морську доктрину Путіна

196            Російська держава намірилась відзначити напівкруглу дату - 320-річчя російського флоту - безпрецедентними урочистостями. Від Санкт-Петербурга до сирійського Тартуса пройдуть військово-морські паради, на які зберуть понад сто кораблів - практично всі, що ще здатні плавати зі складу ВМФ. На підкріплення демонстрації цієї військової могутності, а також в якості демонстрації невтомної турботи Батьківщини про її славний флот Верховний головнокомандувач Володимир Путін підписав щойно указ «Про затвердження Основ державної політики Російської Федерації в галузі військово-морської діяльності на період до 2030 року». Про це йдеться в публікації на порталі інтернет-ресурсу "Новое Время".

За майже сорок років роботи військовим журналістом мені довелося читати чимало директивних документів, автори яких прекрасно розуміли: їх писання не мають ніякого відношення до реальної дійсності. Але, мушу визнати, що «Основи» представляють собою щось зовсім особливе в цьому ряду.

            Перш за все увагу привертає аналіз ситуації в Світовому океані і прогноз її розвитку. «Останнім часом загострилася конкуренція між країнами за доступ до природних ресурсів Світового океану, посилилося прагнення ряду держав до отримання контролю над стратегічно важливими морськими транспортними комунікаціями...» У наявності «посилюване прагнення ряду держав до володіння джерелами вуглеводневих ресурсів на Близькому Сході, в Арктиці і басейні Каспійського моря». Мало цього, наростає «економічний, політичний, міжнародно-правовий та військовий тиск на Російську Федерацію з метою зниження ефективності її морської діяльності в Світовому океані, ослаблення її контролю над Північним морським шляхом - історично сформованою національною транспортною комунікацією РФ».

198            Здається, що читаєш радянський підручник з істмату та ось-ось натрапиш на назавжди відбиту у мозкові формулу про «боротьбу за переділ уже поділеного світу». Такий ось виходить океан Юрського періоду, повний хижаків, готових зжерти один одного. Одному Богу відомо, хто саме в запаленій свідомості сучасних російських імперіалістів прагне до володіння вуглеводневими ресурсами Каспійського моря, де прибережні держави всі без винятку оголошені партнерами і союзниками нашої країни? І хто намагається послабити російський контроль над Північним морським шляхом? Очевидно, саме так в Раді безпеки Росії інтерпретують те, що в результаті української кризи і наступних санкцій кількість перевезених іноземних вантажів зменшилася в рази.

ЧИТАЙТЕ:  Чи здатний ВПК рф забезпечити настанови свого головнокомандувача?...

            Не можна не помітити й іншого протиріччя. Якщо хто і конфліктує з іншими державами з приводу доступу до ресурсів Світового океану і контролю над комунікаціями, так це стратегічний партнер Москви Китай, який вступив в суперечку щодо акваторій Південно-Китайського моря аж з чотирма державами регіону. Однак очевидна експансія Пекіна нітрохи не завадила Росії запросити китайські ВМС для участі в спільних маневрах в Балтійському морі.

            Подібні нестиковки аж ніяк не бентежать авторів «Основ», для яких США і їх союзники залишаються головними і єдиними супротивниками на морі. Вашингтон, як йому і належить, виношує агресивні задуми і має намір здійснити свою концепцію «миттєвого глобального удару». Саме цього потенційного противника і належить, як випливає з документа, стримувати російському флоту усіма доступними засобами. Як неядерними, так і ядерними. І ось тут починається найцікавіше.

197            Роз'яснення, яким, власне кажучи, способом передбачається не допустити «істотної переваги військово-морських сил інших держав над російським Військово-морським флотом». Сьогодні російський флот в чотири рази менше американського за сукупним тоннажем. Відправлений у капітальний ремонт після вояжу до сирійських берегів авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов» протистоїть дюжині авіаносних угруповань США.

ЧИТАЙТЕ:  Військовий дайджест: модернізація збройних сил сусіда-агресора

Три російських ракетних крейсера - проти двох десятків американських. Незважаючи на переможні рапорти суднобудівників (а цього тижня ми їх почуємо більш ніж достатньо), більшість російських кораблів побудовані ще в радянські часи. Хоч в новій військово-морській доктрині і фігурує створення «авіаносного комплексу», поки що немає навіть верфей, на яких цей авіаносець можна побудувати. Фактично російська промисловість відмовилася сьогодні від споруди великих кораблів океанської зони, сконцентрувавшись на «корветах» і «фрегатах», не дотягуючи навіть до есмінців. Але через відмову українських виробників продавати Росії силові установки реалізація і цих скромних планів під питанням. Начальники розповідають про успіхи в «імпортозаміщенні». Однак раптом з'ясовується, що під розмови про імпортозаміщення, порушивши зобов'язання, направили обладнання «Сіменса» для кримських електростанцій. Чи не розраховують в Кремлі повторити той же номер і з корабельними двигунами?

ЧИТАЙТЕ:  Новий спецпредставник США по Україні Курт Волкер: Росіянам "подобається здаватися "міцним горішком", поки їм не кинуть справжній виклик"

            Більш-менш зрозуміло, що вихід з цього протиріччя російські військово-морські стратеги бачать в розгортанні крилатих ракет великої дальності. Цю зброю можна розмістити практично на будь-якому кораблі, а вона здатна знищувати (як стверджують) навіть авіаносці. Але тут кількість має значення. Судячи з усього, до серійного виробництва ракет «Калібр» приступили недавно. Тільки що міністр оборони Сергій Шойгу з гордістю відрапортував в Думі: минулого року виготовили 180 крилатих ракет. А в американців їх кілька тисяч...

            Власне кажучи, військово-морська стратегія Росії нічим суттєво не відрізняється від загальної. Нескінченне надування щік швидко закінчується ставкою на ядерну зброю. Тільки цією ставкою можна пояснити розміщену в «Основах» малореалістичну вимогу забезпечити статус другого флоту в світі «за бойовими можливостями». Так, Росія має паритет з США по ядерним силам флоту. І жодна інша країна тут змагатися не може. Однак за іншими показниками Росію серйозно обходить Китай, який щорічно вводить в дію нові кораблі. Ось і виходить, що військово-морська стратегія орієнтує на стримування США, але на гонку озброєнь з Китаєм.

ЧИТАЙТЕ:  Із перших вуст: Путін про свою неминучу смерть…195

            Практичний сенс цього документа один: підкріпити знесилені позиції флоту в бюрократичній сутичці навколо нової програми озброєнь. Тільки так можна пояснити те, що в списку перспективних зразків військової техніки раптом виявилися екраноплани, побудувати які мріяли ще за часів СРСР. Однак у всіх цих писаннях є і оптимістичний момент. Один-єдиний рядок. Найостанніший: «програма може бути скоригована в результаті змін соціально-політичної ситуації». Таким чином, всім цим мріям імперіалістів – нікчемна вартісь. 

Олександр Гольц, російський журналіст, військовий експерт, заступник головного редактора Ежедневного журнала

Джерело.     «Ветерани.UA»