ГоловнаВійнаГібридна ФедераціяПримарна країна задзеркалля …

Примарна країна задзеркалля …

76Будь-яка імперія страждає самозакоханістю, Росія - не виключення. У цьому ще раз переконуєшся, ознайомившись з "Тезами по зовнішній політиці і позиціонування Росії у світі (2017 - 2024 рр.)". Це загальний проект Центру стратегічних розробок Росії і Російської ради з міжнародних справ. 28 тез документу пройняті надуманою імперською величчю, тупою завзятістю у своїх помилках і нездатністю йти на компроміси.

            Так, путінська Росія вважає себе однією з найбільш потужних світових держав і це в той час, коли бюджети деяких американських штатів більше бюджету усієї самозакоханої путінської Росії. В документі мовиться, що Росія веде активну зовнішню політику, послідовно відстоюючи свої інтереси за кордоном. Доречніше буде вести мову про активну гібридну війну, яку путінська Росія силитися вести майже зі всім світом, відстоюючи свої імперські інтереси. Така зовнішньополітична стратегія підриває і без того не великий російський потенціал.

ЧИТАЙТЕ:  Російський фінансовий аналітик Степан Демура: "Якщо Трамп підпише закон про нові санкції, це уб'є рубль"

            Заради істини, варто відмітити, що автори документу, опісля восхвалення себе у "величі" одразу були вимушені визнати хоч би частину своїх проблем - відставання країни у розвитку економіки і інститутів управління, обмеженість можливостей її зовнішньої політики. Хоча, одночасно ставиться нереальне завдання щодо створення сприятливого міжнародного середовища для розв'язування цих проблем і зайняття ключових позицій в неминучих процесах глобалізації.

            Завдання нереальне тому, що ресурсів для її вирішення щодо зміни міжнародного середовища в умовах глобалізації у путінської Росії під себе немає і в найближчому осяжному майбутньому, при такій імперській політиці, не передбачається. А що ж є?! А є вороги, і скривджені на путінську Росію за її неоголошену війну проти Грузії, Молдови, України. Могили загиблих за незалежність національних героїв цих країн найближчі років сто не дадуть новим поколінням забути гіркі уроки спілкування з агресивним російським сусідом.

ЧИТАЙТЕ:  Місця поховань українських воїнів, загиблих у війні за нашу свободу (інфографіка)

            Росія вимушена була це визнати, в аналізованому нами документі. Путінську Росію нині не стільки бояться, наскільки ненавидять і остерігаються за її підлість і кровожерливість. Тому, в аналізованому документі, серед друзів Росії вказані лише Китай та Індія, мабуть, як країни, де Росія ще не встигла напаскудити, і її ще досконало не вивчили. Дуже безглуздо і недалекоглядно відмічено в документі, що "об'єднавшись із Кримом" Росія розв'язала проблему базування Чорноморського флоту.

            Всьому світу відомо, що "з Кримом Росія не об'єднувалася" - вона його анексувала, грубо порушивши післявоєнний світовий устрій. За що й отримала санкції, які посилюються з року в рік. Проблему базування Чорноморського флоту РФ треба було вирішувати на базі ВМФ в Новоросійську, а не в українському Криму. Крим буде кісткою стояти в горлі Росії, поки вона сама не звільнитися від нього. Крим для Росії неїстівний й "ощасливити" його вона як не могла, так і не зможе.

ЧИТАЙТЕ:  Військовий експерт Олександр Гольц про Нову військово-морську доктрину Путіна

            У аналізованому документі зухвало відмічено, що, мовляв, Росії вдалося заблокувати на довгострокову перспективу членство України в НАТО?! Не поспішайте, пани! Ще може так статися, що у відповідь на перелік російських непродуманих агресивних зовнішньополітичних кроків, Захід оперативно включить Україну до складу НАТО, як країну з самою боєздатною і патріотично вихованою армією на європейському континенті.

            Адже в НАТО усвідомлюють, що українська армія, зі зброєю в руках, сьогодні захищає об'єднану демократичну Європу від агресивної кремлівської зграї. Відносно окупованого Донбасу ніяких нововведень документ не передбачає: таж сама політика заморожування військового конфлікту, розв'язаного Росією. Йти з Донбасу по добру, та поздорову путінська Росія, поки що, не бажає.

ЧИТАЙТЕ:  "Росія розглядає інформаційну сферу як ключову область сучасного військового конфлікту", - звіт-доповідь Розвідувального управління МО США

            Така ж відсутність прогресу і в питанні російської мови, з якої путінська псевдоімперія намагається зліпити потужний засіб ураження сусідів. У арсенал агресивної путінсько-кремлівської зовнішньої політики записано не лише росіян, але й російськомовних, не запитуючи їхньої згоди. Так що будь-який російськомовний чолов'яга Кремлем сприймається як його боєць. Варто тим бійцям пам'ятати, що за досвідом війни проти Грузії і України, вони для Кремля є витратним матеріалом, а тому зовсім не вартісним.

ЧИТАЙТЕ:  "Інформаційний спротив": щоб бойовики не спилися і були у формі, їх регулярно примушують стріляти 

            Якщо якийсь російськомовний дурень і захоче вмерти за псевдо-імперські прагнення Кремля, то така можливість сьогодні у нього є на Сході українського Донбасу. Правда, факти говорять про те, що бажаючих нині повоювати за Росію на Донбасі стає все менше й менше. Отже, Росія спробувала уважніше дивитися у власне дзеркало і, явно, задоволення від того не отримала.

«Ветерани.UA»